Наверх
+20 RSS-лента RSS-лента

Блог админа

Автор блога: Администратор
Курс для турботливих батьків "Розвивайко". Методика Марії Гмошинської
За час роботи курсу, небайдужі до розвитку своїх малюків батьки познайомилися із методиками Марії Монтессорі, Глена Домана, Нікітіних, а також Вальдорфською педагогікою.

Вальдорфська система захопила батьків своєю простотою та природністю, методика Монтессорі - своєю різнобарвністю, а навчання по Доману - своєю точністю.

На фото діти бавляться дерев'яними іграшками та вальдорфськими конструкторами.

Курс для турботливих батьків "Розвивайко". Методика  Марії Гмошинської


Курс для турботливих батьків "Розвивайко". Методика  Марії Гмошинської


Курс для турботливих батьків "Розвивайко". Методика  Марії Гмошинської


Ось таку розвиваючу іграшку гусеницю із природніх матеріалів, дітки зробили власноруч на занятті по Вальдорфській системі:

Курс для турботливих батьків "Розвивайко". Методика  Марії Гмошинської


Цього разу, 11 травня буде розглянута арт-методика Марії Гмошинської.

Цей підхід, мабуть, один з найяскравіших методів раннього розвитку, адже автор пропонує для своїх занять лише фарби, великі аркуші паперу та світле приміщення. Техніка малювання - пальці, долоньки. Малюк може працювати як правою, так і лівою рукою, не потрібно наполягати на правій.

Європейська практика показує, що починати залучати маля до прекрасного слід з 6 місяців (можна пізніше, але не раніше, тому що раніше дитина ще не готова фізично). Подібні заняття передбачають фізичну можливість сидіння, а також яскраво проявляється тяга до пізнання навколишнього світу.

Пальчикові маніпуляції ще й сприяють розвитку мовлення та психіки, а робота з фарбами позитивно впливає на сприйняття кольору і пам'ять малюка.

Пріоритетом занять малюванням повинно бути бажання гармонійного розвитку дитини та цікавого пізнання, а не бажання виростити художника.
Запрошуємо всіх бажаючих!

Вхід вільний!

Нагадуємо Вам, що зустрічі проходять щонеділі за адресою: м. Львів, Короленка 1, о 11:30.

Інформація про участь за телефонами: 093-984-93-89 (Наталія), та 093-613-85-09 (Олександра).
Запрошуємо львівських батьків на курс "Розвивайко"
З великою радістю хочемо запросити всіх турботливих львівських батьків на цікаві та пізнавальні зустрічі "Розвивайко".

Ці зустрічі проходять щонеділі за адресою: Короленка 1, 27 квітня о 12:00 та з 4 травня о 11:30. Деталі можна дізнатися за телефонами, що подані нижче!

Протягом курсу будуть розглянуті різні методики раннього розвитку (для розвитку малюків від 0 до 3-4 років). А саме: методика Марії Монтессорі, Сесіль Лупан, Глена Домана, Нікітіних, Вальдорфська Система та інші.

Новий курс "Розвивайко", що розпочався 6 квітня 2014 року, розрахований приблизно на 2 місяці, тобто на 8 зустрічей.

Всі, хто завітали на перші два заняття із своїми малюками, вже встигли ознайомитися із славнозвісною методикою Марії Монтессорі. А також навчилися виготовляти деякі іграшки за цією методикою своїми руками!

На третій зустрічі, що має відбутися 27 квітня 2014 року плануємо розглянути Вальдорфську школу розвитку. Дітки навчаться робити власноруч розвиваючу гусеницю, а також зможуть побавитися різноманітними дерев'яними та тканими іграшками.

На батьків же чекає цінна інформація про те, чим зайняти дитину, коли поруч немає іграшок. А ще розглянемо безліч цікавих розвиваючих ігр із звичайною хустинкою, а також ігри із дерев'яними брусочками.

Приходьте разом із своїми дітками і, сподіваємось, ви будете приємно вражені! Також, після заняття "Розвивайко", на ваших діток чекає не менш захоплююче заняття з ранньої англійської!

Запрошуємо львівських батьків на курс "Розвивайко"


Запрошуємо львівських батьків на курс "Розвивайко"


Запрошуємо львівських батьків на курс "Розвивайко"


Запрошуємо львівських батьків на курс "Розвивайко"


Участь у зустрічі безкоштовна!

Інформація про участь за телефонами: 093-984-93-89 (Наталія), та 093-613-85-09 (Олександра).
Абетка тварин
До свята "Букварика" у першому класі християнської школи мною був складений вірш. У цьому вірші назви всіх тварин перелічені у алфавітному порядку (за винятком літер "и" та "ь"). Тому й називається він "Вірш-абетка". За бажанням, Ви можете використати лише основну частину вірша.

Також, пропонуємо вам безкоштовно завантажити (скачати) презентацію у форматі програми Microsoft PowerPoint.
На телеканале «Надія» стартует программа «Детонация»!

Помните веселый советский мультфильм про обезьянок, который начинается с такой песенки: «В каждом маленьком ребенке, и в мальчишке, и в девчонке, есть по двести грамм взрывчатки или даже полкило»? «Шуточный мультик», – скажете вы. Да, но в этом мультфильме прослеживается серьезная мысль: дети – кладезь энергии. И если эту энергию не направить в нужное русло, вслед за «взрывами» плохого поведения ребятишек, начнут «взрываться» или «разрываться на части» родители, желая исправить свои же недочеты в воспитании детей. Предотвратить «взрывы» в семьях и мудро воспитывать деток поможет новая программа с «говорящим» названием «Детонация».

Сценарист и ведущая «Детонации» Ольга Дьяченко (кстати, педагог по образованию и мама троих детишек) так объясняет идею создания программы:

– На телевидении есть довольно много проектов по воспитанию детей. И наша команда не ставила цели кого-то превзойти. Задача «Детонации» – помочь родителям в воспитании ребятишек с христианской точки зрения. Ведь ко мне часто обращаются мамы-христианки со всевозможными вопросами воспитания в поисках помощи и поддержки.
Кроме ведущей, в программе участвуют два гостя – психолог и родитель со своим опытом воспитания либо с возникшей проблемой. Иногда (в зависимости от темы) на программу приглашаются и детки. Каждый выпуск «Детонации» посвящен конкретной теме. Вот некоторые из них: самостоятельный ребенок, одаренные дети, роль музыки в воспитании, ребенок-левша, воспитание близнецов, прививки, ревность между детьми, дети и домашние животные. Что интересно, «Детонация» развенчивает миф о том, что воспитание ребенка – лишь женское дело. Участниками некоторых передач стали папы. Например, один из такого мужского выпуска был посвящен роли отца в воспитании своего чада. Поэтому «Детонация» – программа и для мам, и для пап. И не только для настоящих, но и будущих.

Разнообразие в обсуждение проблемы вносят тематические видеосюжеты, интервью с родителями и детьми, отрывки из мультфильмов и кино, обзор семейных фотографий. К тому же гости программы могут принести в студию интересные, а порой и неожиданные для зрителей предметы, как, например, работы детей, музыкальные инструменты и даже живой «предмет» – домашнее животное. А красочные декорации программы помогают легче и приятнее воспринимать не по-детски серьезную информацию.

«Детонация» – очень важная социальная программа. В Библии написано: «Вот наследие от Господа: дети». И этим все сказано.

Смотрите программу «Детонация» на телеканале «Надія» каждое воскресенье в 18:00!

Ознакомьтесь с первыми выпусками передачи "Детонация":
- "Послушный или самостоятельный";
- Детские истерики и капризы;
- "Воспитание близнецов"

Галина Кушнир
Фото-рецепт на 14 февраля. Вкусные пирожные в форме сердец
Захотелось немного поэкспериментировать на кухне.

Так пришла в голову идея приготовить рулет-пирожные в форме сердец.

Думаю, в преддверии 14 февраля, Дня влюбленных, многим он придется по вкусу.

рулет-пирожные в форме сердец


Выглядит достаточно аппетитно, на вкус - просто замечательно! Очень нежные пирожные и просты в приготовлении.

Итак, представляем Вашему вниманию фото-рецепт пирожных "Черно-белое сердце" без выпечки.

Для приготовления Вам понадобится:

Для шоколадной массы:
200 гр. Печенья или панировочных сухариков
120 мл. компота или воды с добавлением сока (варенья, фруктового сиропа по вкусу)
0,5 стакана сахара
3 ст. л. Какао
Если используем несдобные сухари – 3 ст л. Сухого молока или сливок

Для кокосовой массы:
80 гр. Кокосовой стружки + для присыпки
80 гр. Сливочного масла
50 гр. Сахарной пудры

Ход приготовления:

Вскипятить жидкость вместе с сахаром, оставить охлаждаться. Тем временем измельчить печенье и смешать с какао. Либо панировочные сухарики смешать с какао и сухим молоком.

ход приготовления рулета


Малыми порциями, тщательно перемешивая, добавляем печенье в остывший сироп. Должна получиться вязкая масса. Раскладываем получившуюся массу на пищевую пленку посыпанную кокосовой стружкой. Сверху также накрываем пленкой и раскачиваем.

Готовим светлую массу, смешивая кокосовую стружку, масло и пудру.

Готовим светлую массу, смешивая кокосовую стружку, масло и пудру


С шоколадной массы снимаем верхнюю пленку, выкладываем на нее кокосовую массу.

Скручиваем рулетом с обеих сторон до середины, чтобы получилась форма сердца. Серединку загибаем уголком.

Аккуратно заворачиваем нижней пленкой и ставим в морозильную камеру на полчаса.

После – нарезаем острым ножом на кусочки шириной 2-3 см., формируем сердечка, подаем к столу.

готовй рулет на столе


готовй рулет


Приятного аппетита! Не забудьте угостить своих любимых!
Наш сайт - это вам не игрушка :)
Всем привет,

Вот и пошла пора познакомить вас с возможностями сайта... Не забудьте пожалуйста пройти регистрацию - это даст вам возможность полностью использовать наш "движок" smile

Что вы нам можете предложить, спросите вы? Во-первых, каждый из вас может с удовольствием рассказывать о том как вы проводите занятия с вашим малышом ведя "блог". Во-вторых, если у вас есть вопросы, пишите мне лично и я постараюсь в скором времени ответить на них.

Если вы чувствуете себя редактором, и у вас получается писать замечательные статьи для наших посетителей, мы с удовольствием поможем вам реализовать и эту возможность. Кроме того, у вас будет возможность выкладывать фотографии, писать комментарии, участвовать в конкурсах, скачивать разный полезный материал.

Мы постараемся сделать все возможное, чтобы вы комфортно и уверенно чувствовали себя на этом сайте :)

Если у вас будут вопросы по сайту, пишите мне лично :)

Желаю всем приятного дня!

/Ярослав
С чего же начать...
Всем привет,

Я рад конечно вас видеть на нашем сайте, который был создан для вас - наши дорогие родители :)

Сразу хочу забежать вперед, если будут вопросы с работой сайта или вы хотите добавить некоторые возможности, которых сейчас нет - буду всегда рад вам помочь.

Ах, совсем забыл представится, зовут меня - Ярослав, родом я с Украины и живу в своем любимом историческом городе Львове. Если, кто будет проезжать мимо, могу провести легкую экскурсию :)

Ну а теперь надо призадуматься и ответить на вопрос: "Для чего мы создали этот сайт?". Вы уже наверное знаете, что в сети есть много блогов, статей и другого ну очень полезного материала, посвященного обучению и развитию детей. Вы знаете, что у каждого человека есть желание делиться чем нибудь с другими, с тем что мы переживаем каждый день, над чем мы работаем, как проводим время, как проходит наша жизнь, во что мы вовлечены... Мы хотим поделиться с вами своими идеями, переживаниями, практическими занятиями, всем, чем владеем, чтобы ваше времяпровождение с детьми было интересным и занимательным :)

Нам будет приятно узнать и о Вашем опыте. Желаем приятного времяпровождения на нашем сайте!
Чому вересень так називаються
Моє життя, звісно очікувано, але для мене напрочуд непередбачувано змінилося два роки тому. Нічого страшного – просто синочок пішов до школи. А до школи постійно треба щось шукати, постійно пояснювати і роз’яснювати. Інтернет перериваю, наче екскаватор.

Сьогодні було потрібно пояснити дитині чому у осінніх місяців такі назви? Ну звісно, з жовтнем і листопадом проблем не було. Про вересень здогадалась. Але все одно вирішила погуглити. Знайшла чудовий матеріал «Місяцелік» Василя Скуратівського (1939-2005). Прочитала із задоволенням - для себе відкрила багато нового. Малий сміявся над старими назвами – було весело.

Крім пояснення назв місяців, сюди ж включила прислів’я та народні прикмети пов’язані з певними днями (часто церковними святами).

Думаю, цей матріал згодиться багатьом. Успіхів вам у навчанні.

ВЕРЕСЕНЬ

Назва першого гінця осені пов'язана з вересом — рослиною, вельми поширеною на всьому ареалі Полісся. Цей вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Але найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф'яники та піщані пагорби саме у вересні.

Отже, на думку філологів, назва початкового місяця осені безпосередньо пов'язана з буйним цвітінням вересу. Це ж спостерігаємо і в інших слов'янських народів: у білорусів — «верасєнь», поляків — «вжесєнь»; в перекладі з литовської мови вересень означає «місяць вересу», в латиській — «місяць цвітіння вересу».

Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно — на початку нинішнього (ХХ ст. – прим. ред.) століття. До цього в кожному регіоні були свої «домашні» наклички. В давньоруській мові зустрічаємо «офіційну» назву «руєн», а по-народному — «ревун». Подібні терміни і дотепер збереглися в сербів («руян») та чехів «рієн» (щоправда, останній стосується жовтня).

Паралельно з «руєном» уживалася й інша назва — «зарев». Ті й ті наклички, за твердженням мовознавців, походять од жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя) та «руєнієм» оленів і лосів, котрі влаштовували шлюбні герці.

Книжна мова періоду Київської Русі фіксує також назву «варєснець». Дехто вважає, що його походження пов'язане з першими заморозками, які характерні для вересня. Одначе це твердження малоймовірне. Вочевидь у даному випадку мова йде також про верес.

На західноукраїнських землях відомі назви «маїк» (починають «маятися», тобто зеленіти ранні сходи озимини) і «сівень» — пора масового висівання збіжжя.

Назву вересня — «бабське (бабине) літо» — мені пощастило зафіксувати в розмовній мові на північно-західному Поліссі. (Пов’язана вона з роботою, котру жінки закінчували на полях і городах – прим. ред.) Ще одна назва вересня — «покрійний». Вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем. Під цю пору земля вже покривається листям. Адже з вересня, як мовиться в прислів'ї, листя на дереві не тримається. Проте переважна більшість європейських мов послуговуються латинською назвою «септембр», що означає «сьомий».

У Давньому Римі він і справді був сьомим. Адже річне літочислення починалося з березня. Прийнявши новий, так званий григоріанський календар, в якому новоріччя було перенесене на січень, місяценазву залишили старою, себто юліанською.

Із середини вересня відлітають у вирій птахи. Наші пращури, побачивши в небі ключ журавлів, приказували: «Із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку!» При цьому годилося загорнути в хустину грудочку землі й тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту грудочку одразу закопували в полі чи городі. Це означало, що весна буде щедрою і буйною.

ПРИСЛІВ'Я ПРО ВЕРЕСЕНЬ

Вересень — рум'янець року.
Вересень без перевесла.
Садок у вересні, що кожух у січні.
Вересень весіллями багатий. Вересень каже: «Посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх».
Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.
Вересень лінивцем буває — руки в кишені всаджає.
Вереско вхопив чересло.
Верещить вересень, що вже осінь.
Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.
Зимній вереско зняв перевесло.
Вересень студений, але ситий.
Як вересніє, то й дощик сіє.
У вересні одна ягода і та гірка — горобина.
Серпень страву готує, а вересень подає її до столу.
У вересні хліб хоч глевкий, але м'який, нехай і ноздрюватий, аби на столі йому лежати.

НАРОДНИЙ ПРОГНОСТИК НА ВЕРЕСЕНЬ

1 вересня (Андрія Стратилата). За повір'ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.

3 вересня ( Тадея). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

4 вересня (Боголіпа). Повинні з'явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту.
Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло. Мало павутиння — до сухої осені.

5 вересня (Лупи). На Гуцульщині в цей день відзначали свято вовків; крім доїння овець та корів, інших робіт,
пов'язаних з тваринництвом, намагалися не виконувати. З цього часу починає облітати листя з осик. Якщо падолист лягає горілиць — на холодну зиму, а долілиць — зима буде теплою. Пізній падолист — на суху осінь.

6 вересня (Євтихія). Дощовий день — погожа осінь і щедрий урожай наступного року.

7 вересня (Варфоломія). Закінчується врожай білих грибів і починається ранній посів озимини. Прийшов Варфоломій — жито на зиму сій. Суша на Варфоломія — гострої зими є надія.

10 вересня (Мусія). Пора завершення збирання конопель і перевезення снопів до стаєнь. Починається дубовий падолист. Якщо ж листя ще міцно тримається, то зима буде люта.

11 вересня (Усікновення, головосіки Іоанна Хрестителя). У цей день не працювали, особливо не сікли ножем чи сокирою всякий круглий овоч, котрий нагадує голову,— капусту, буряк, картоплю. їли лише пісні страви, а дехто й взагалі говів. Картоплю варили лише в мундирах, пекли гарбузи, а хліб лише відламували. Це період останніх гроз. Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь. Поліщуки з цього дня збиралися на полювання вовків.

14 вересня (Семена, Симеона Стовпника). Початок справжньої осені, а отже, й Нового року, з прийняттям християнства на Київській Русі. Хлібороби вважали за святий обов'язок обсіятися озиминою. «Як посієш мене на Семена, — казало Семена, Симеона Стовпника жито,— то все будеш мати із мене, а як посієш по Покрові (14.10), то будеш виводити по корові». З цього дня починалося «старе бабине літо» (закінчувалося 21 вересня) і, отже, остаточно.відлітали ластівки. Як стверджує повір'я, на Семена начебто чорти «міряють міркою горобців і беруть з них данину по чверті; ті, що в мірці — лишаються їм, а котрі зверху — відпускаються на волю». Тому, мовляв, так мало їх стає біля людських жител. І дійсно, під цю пору гороб'ячих гуртів помітно меншає; очевидно, це пов'язано з міграційними процесами. На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою. Після Семена вже дозволялося йти у свати. Проте справляти весілля починали лише через місяць — від Покрови. Цей період у народі називали «весільним переджнив'ям». Тому вересень вважається щедрим не тільки на врожай,— він уже готував багатий стіл для весільних обрядів у жовтневу пору.

18 вересня (Захарія та Лисавети). Середній строк жовтіння горобинового листя. За цим днем прогнозували, якою буде зима. Рано пожовтіло листя на горобині — рання осінь і рання та холодна зима.

19 вересня (Михайла Чудотворця). Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно настигне лихо. Про це існує безліч переказів. У зв'язку з цим від Михайла починали справляти храмові свята, а отже, й варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто громадське розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».

21 вересня (Друга Пречиста, різдво Богородиці). Пасічники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку. Прийшла Пречиста — на дереві чисто, а прийде Покрова — на дереві голо.

23 вересня (Минодори). Дивляться, якщо багато вродило горобини — осінь заплаче дощами, а зима — морозами. Вітер північно-західний — зима буде люта, і південно-східний — тепла.

24 вересня (Федора). Осіннє рівнодення. Початок затяжних дощів. Всякому літові приходить кінець.

26 вересня (Корнелія Сотника). Природа лаштується до зимової сплячки. Як Корнелій скаже, так зима, покаже.

27 вересня (Воздвиження, Здвиження). Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає в землю, щоб перебути зиму. Але перед тим має відбутися рада, на якій зобов'язаний відзвітуватися за свої вчинки кожен плазун. Ті, хто не порушив протягом року даної обітниці, мають право спочивати до наступного Руфа — 21 квітня, коли гаддя знову вилізає із землі; натомість такі, що вжалили людей або тварин, не мають права на спочинок, бо їх «не бере земля», а відтак нечестивців проганяють геть; це особливо небезпечне гаддя — воно кидається під колеса, нападає на людей. Тому, вірячи в таку легенду, дітям забороняли ходити до лісу, щоб не зустрітися з «шатунами», а також не провалитись у яму, де мають зимувати плазуни. Якщо хтось провалиться, то буде цілу зиму лизати з ними «гадючий камінь». Таких чи подібних легенд в народі існувало безліч. Певною мірою вони виховували в дітей любов до природи, до всього живого, що оточує нас. На Закарпатті Здвиження було останнім днем заготівлі горіхів («бо залишилися лише нечервиві») та яблук, котрі тримали на зиму. З цього дня починають відлітати дикі гуси. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одівай. Хто не обсіявся до Чесного Хреста (так у народі називали це свято), той не варт собачого хвоста.

Матеріал підготувала Ольга Ношин
Чому жовтень так називаються
У сучасному місяцеслові він посідає, як відомо, десяту позицію. Латинська назва, що нею користується чимало народів, фіксує його лише восьмим — «октобер». З цього приводу григоріанський календар не зовсім точний.

Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодяглися в найпривабливіший — жовтогарячий колір. Місяценазва «жовтень», як стверджують давні джерела, була відомою ще за Київської Русі.

Поруч з жовтнем уживалося й слово «паздерник». Воно походить од спільнослов'янського «паздер», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м'яли на терницях і голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом». До речі,наші сусіди білоруси офіційно йменують жовтень "кастрічніком», себто місяцем костриці.

На Україні побутували й регіональні місяценазви. Серед найвідоміших - «грязень» (від грузьких доріг, «хмурень» (надмірно похмурих днів) "листопадник" (період опадання листя) тощо.

Одначе найточнішою, як мені здається, можна вважати народну назву жовтня - «весльник». Той, хто добре обізнаний з традиційною вкраїнською обрядовістю, достеменно знає, що починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня вже дозволялося справляти весілля. Це був період, коли в селах масово шлюбували дітей. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий».

Прислів’я про жовтень

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.
Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.
У жовтні гріє ціп, а не піч.
Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.
Для роботящого Федота і в жовтні знайдеться робота.
У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродиться дідько.
У жовтні тільки руки зябнуть, а в листопаді й ноги дубіють.
Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході.
Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
Осінь каже: «Бери, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш!»
Весною дощ парить, а восени мочить.
Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.
У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете!

Народний прогностик на жовтень

1 жовтня (Ярини). Цей день ще називали «журавлиним літом». Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються зима раніше себе не покаже.

2 - 10 жовтня пасічники переносили в омшаники (погребки) вулики. При цьому спостерігали: якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом — зима буде суворою, а коли злегка, то теплою.

3 жовтня (Дениса). Північний вітер — на холод, південний — на тепло, західний — на мокречу, а східний — зимно, але сонячно.

4 жовтня (Кіндрата). Починали готуватися до зими. Про тих, хто легковажив, казали: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті». Різкий північно-східний вітер — на холодну зиму.

5 жовтня (Фотія). Якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

6 жовтня (Зачаття Івана Предтечі). Намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього дня бралися за рукодільництво — пряли, ткали, вишивали.

8 жовтня (Єфросинії). Цей день у народі ще називали «капустником», бо, за повір'ям, пошаткована капуста мала довго й добре зберігатися. Не треба в капусту й олії, як пошаткуєш на Фросинії. Коли на Єфросинії тепла погода, то ще тепло триватиме три тижні. Якщо цього дня випаде сніг, то зима встановиться на Михайла (21.11). Ранній сніг — на ранню й теплу весну; якщо він глибокий, то наступного року буде добрий врожай, якщо сухий — літо буде погоже.

9 жовтня (Івана Богослова). Завершували всі польові роботи. Хто не посіяв до Богослова — не варт доброго слова. Коли до Богослова проса буде з ложку, то буде і в ложку. На Богослова дощ зі снігом — у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло день буде дощовий і холодний.

14 жовтня (Покрова). З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27.11). Це була пора наймасовіших шлюбів. На Покрову в південних губерніях України закінчувався термін найманих робітників («строкачів») і зголошувався новий («зимовий»), котрий тривав до весняного Миколи. У Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари. Яка погода на Покрову, такою буде і зима. Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді і в грудні. Якщо до цього дня не опаде з вишень листя - на теплу зиму. Зранку вітер з півдня, а по обіді шз півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає. Якщо вітер з півдня низовий - зима буде теплою, з півночі горішній - холодною, шз заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

20 жовтня (Сергія Послушного). З цього дня вже чекали зими. Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

22 жовтня (Якова). Зима стає на ноги. Можна сподіватися і на сніжну крупу. Після Якова осінь вже заплакала. Після Якова тепла ніякого.

23 жовтня (Євлампія). Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

28 жовтня (Євфимії). Цей день ще називали «болотихою». Розкисли дороги-застрягли в Євфимки ноги. Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива.

30 жовтня (Осія). В цей день колесо з віссю прощається. Віз у засторонок поліз, а сани ще не зніс. Жовтень ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі.

31 жовтня (Луки). Крім осіннього, є і весняний (5.05). З цієї нагоди жартували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука — з'явилися хліб і мука». Вже починали перевозити сіно з далеких відстаней. До Луки не везуть сіна з луки. Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки.

Матеріал підготувала Ольга Ношин
Чому листопад так називаються
Генеалогія місяця досить давня і цікава. Для переважної більшості європейських мов він має спільний латинський корінь «новем», бо обіймав дев'яту («новембер») позицію в літочисленні Стародавнього Риму. Проте в багатьох слов'янських мовах, зокрема і в українській, листопад набув цілком самостійної назви. У білорусів це «лістопад», поляків та чехів — «лістопат», у сербохорватів — «студепи».

Такі наклички, здається, не потребують особливого пояснення. Під цю пору з дерев опадає останнє листя; ліс стає незатишний, природа біологічно налаштовується на зимовий спочинок.

Одначе листопад на Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Скорше така назва пасувала б жовтню. Зрештою, так воно й було у давнину. Ще за Київської Русі останній місяць осені називався «груднем», а сучасний грудень — «студнем». Чому ж тоді нинішній місяцелік в Україні прибрав цю не зовсім точну назву? Справа в тім, що за основу сучасного календаря було взято західноукраїнський поділ часу. А саме там завершальний місяць осені зберіг нинішню накличку. В Галичині тоді відчувався значний вплив західних слов'ян, у яких осінній цикл не зовсім збігається з нашим.

Досить цікавими, як на наш погляд, є регіональні назви листопада - «напівзимник», «ворота зими», «грудкотрус», «листопадень», «падолист»; останні два значення знову ж таки стосуються західноукраїнських говорів, але вони у давнину означали закінчену дію, себто «листя, котре вже опало» .
На українському Поліссі довгий час зберігалося ще одна назва листопада -"братчини". Для сучасників слово це майже незнане. Хоч раніше воно віддзеркалювало глибокий зміст. Саме так називали гуртівні обрядодійства, що їх влаштовували в кінці осені.

...Листопад, падолист, напівзимник. Це місяць, для якого в знадобі і віз, і сани. Тільки ось для коней це чи не найтяжча пора року. Тим і кажуть: на Симеона-Юди боїться кінь груди». З цим днем, який припадає на передостаннє число місяця, і пов'язують прихід зими, бо листопад — вересню онук, жовтню син, - а зимі рідний брат!

ПРИСЛІВ’Я ПРО ЛИСТОПАД

Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. Листопад білими кіньми їде.
Листопад вкриває першою кригою ставки, річки й озера. Листопад стелить землю листям, а грудень снігом. Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить. Листопад зимі ворота відчиняє. Листопад уриває дня, а накликає ночі.
в листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.
Листопадовий день, що заячий хвіст.
Листопадові води — для лук великі шкоди.
Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.
В листопаді голо в соді.
В листопаді зима саньми проїжджає.
В листопаді зима на заграді.
Не диво в листопаді білі мухи.
В листопаді зима з осінню бореться.
Прийшов листопад до хати та й питає: «Чому загради у вас немає?» В листопаді смутно і в заграді.
Хто в листопаді не мерзне, тому й коло Йордану нічого біда не зробить.
У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.
З листопадом бабам рада: ховатися на піч.
Листопад і колесо, і полоз любить.
В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади.
Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.
Листопадові очі до снігу темні.
Листопад заспів зими і сутінок року.
Листопад напівзимник і передзимник, він колесо та полоз любить.

Народний прогностик налистопад

4 листопада (Казанський день, Казанська Божа мати). Остаточна межа переходу від осені до зими — міцно сковується земля, а відтак «морозцям дорогу вказує». Якщо цього дня небо заплаче, то слідом за дощем прийде зима. Якщо зранку дощить, то надвечір має піти сніг — ознака ранніх підсніжників.

5 листопада (Якова). Якщо піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22) наступить справжня зима.

8 листопада (Дмитра, Змитра). Жіноче свято. Проте з Дмитром пов'язані завершальні обряди тваринників. З цього дня свійських тварин уже не вигонили на пасовиська. Господарі остаточно розраховувалися з пастухами, а останні врочисто святкували завершення сезону.

10 листопада (Параскеви-П'ятниці, Параски). В цей день святкують лише жінки — не прядуть, не шиють, не золять і не розчісують волосся. Якщо день сонячний, то чекай теплої зими, хмарно — всередині грудня будуть сильні морози.

14 листопада (Кузьми і Дем'яна). День зустрічі зими (так звані курячі іменини). Адже за старим стилем це початок листопада. Кузьма і Дем'ян вважалися захисниками людей і тварин од укусів змій та інших гадів. Крім того, їм приписували покровительство ремесел, зосібна ковальства, які навчили селян землеробству.

19 листопада (Павла). З ним пов'язують льодостав — замерзання річок і озер. Йде сніг — чекай сніжну й добру для озимини зиму.

20 листопада (Феодора). Зима сідає на покуть. Феодор сидить і землю студить. З Феодора-Студита стає холодно й сердито. Якщо відлига — чекай морозів.

21 листопада (Михайла). Михайло неодмінно має сповістити про зиму, бо «приїжджає на білому коні». Після Михайла закінчувалися весілля. За цим днем завбачували і весну. Якщо відлига — не жди санного шляху до Миколи (19.12). Іній —на великі сніги, а туман — на відлигу. На Михайла зима на білому коні приїжджає. На Михайла зима саньми приїхала. Від Михайла зима морози кує. Звідається Михалко, чи маєш теплі ногавки. Як Михайло закує, то Микола розкує. Як Кузьма (17.08) з медом, то Михаль з ледом. Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня. Якщо Михайло з дощем не услужить — добру й суху весну ворожить. Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна. Після Михайла хоч за шкандибайла.

22 листопада (Мотрони). Вже має бути покритою снігом земля. Якщо на Мотрин день гусь вийде на лід, то ще буде плавати по воді. Якщо в листопаді Мотря на білім коні приїде, то гостру зиму нам привезе.

27 листопада (Пилипа, заговини, запусти на Пилипівку ). З цього дня жінки починали прясти кужіль на полотно. Іній на Пилипа —буде овес, як липа. Чи дуб, чи липа — нині святого Пилипа. Хто святкує Пилипа, той буде голий, як липа. Іній — на врожай вівса, а дощ — на дорід пшениці. Якщо хмарно або сніжно — травень буде негожий.

28 листопада (Пилипівський піст, Пилипівка ). Якщо в цей день лежить сніг, то долежиться до повені. У Пилипівку день до обіду. Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку. Як хочеш лози, то в Пилипівку вози.

29 листопада (Матвія, Симеона-Юди). Остаточно замерзає земля. На Симеона-Юди кінь боїться груди. На Симеона горобці збираються в табунці.

РІЗНІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКМЕТИ ПРО ОСІНЬ

Весною горшки порожніють, а восени повніють.
У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.
Зерно до зерни — то й мірка повна.
Діждемо осені, то будуть у нас кундосини (весілля).
Ликом пастернака не викопаєш.
Осінь каже: «Берися, бо як зими прийде, хоч і схочеш узятися, то не візьмеш!»
Осінь на строкатому коні їздить.
Ластівка весну починає, а осінь покидає.
Всякому літові кінець, а осені початок.
Хвали літо, коли осінь прийде.
Буде погода, як не потече з неба вода.
Літуй не літуй, а осінь таки прийде.
У пустій стодолі й горобці не тримаються.
Як листя жовкне, то й праця мовкне.
З осені колос наливається.
Мілка борозна — хліба півмітка.
Виореш мілко, посієш рідко, то вродиться дідько.
Посієш густо не буде пусто.
Як добудеш землю-мертвицю, то не жатимеш пшеницю.
Восени журавлі полуденок з'їли.
Цибуля в кожух одягається — від морозів ховається.
Дощове літо і тепла осінь довгу зиму кличуть.
Осінній час - сім погод у нас: сіє, гріє. віє. туманіє, шумить, гуде ще й згори йде.
Весною дощ парить, а восени мочить.
Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.
Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя сніг ляже пізно.
Пізнє опадання листя — на тяжкий рік.
Якщо листя з дуба і беріз опаде чисто — легкий рік, нечисто— на сувору зиму.
Листя кладеться на землю долілиць — на врожай.
Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, вночі — лежатиме довше.
Скільки не випало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.
Сова кричить до холоду.
Грак відлетів — чекай снігу.
Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітрові.
Рано линяють голуби — на ранні приморозки й холодну зиму.
Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір'я чекай різкого похолодання.
Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма застьожками — холодною.
Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня.
Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари,— перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
Червоний, місяць на вітер, блідий на дощ.
Пізньоцвіт осінній на Закарпатті з'явиться у жовтні — на ранню зиму, у листопаді — на пізню.
Якщо високими поросли бур'яни, то зима буде сніжною, з частими завірюхами.
Вовча ягода перед дощем особливо пахне.
Чорна бузина і калина достигли не по порі чекай холодної і лютої зими.
Спориш довго не змінює восени свого кольору на щедрий врожай зернових наступного року.
Білка мостить гніздо високо — на теплу зиму, низько — на люту.
Запаслися білки на перезимок великим припасом горіхів — на хат одну зиму.
Грім у жовтні — на малосніжну, м'яку й коротку зиму.
Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.
Якщо польові мурашки витягли високі купини, то осінь і весна будуть дощовими, з буйним водойм.
Коли подушки гнізд у рудих лісових мурах товсті й міцно складені зима буде морозяною, а пухкі «сирітською».
Польові миші переселяються до людських жител восени на сувору зиму, а весною - мокре літо; якщо болотяні миші влаштовують поверх купин гнізда, на мокру весну й часті повені..
Зайці рано нагуляли жиру — на холодну й сніжну зиму.
Якщо кроти роблять входи до нори з півночі - до теплої зими, з півдня - холодної, зі сходу - сухої, а із західної — мокрої.
Пізній гриб пізній сніг.
Білий вогонь у печі — на відлигу, червоний на мороз.
Грім у листопаді - на малосніжну зиму, але рік врожайний; якщо загримить при місяці уповні -хліб уродить на полях, а в долинах буде поганий.
Туман спадає — на відлигу.
Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть.
Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.
Якщо восени рано нанесе снігу, а над ним хмара - хорошої погоди не чекай.
Сонце рухається немовби в тумані — на дощ.
Якщо зірки на небі яскраві — на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.
Зорі рясно вмаяли небо — наступний день буде сонячний.
Блимання зірок у листопаді — ознака погіршення погоди з посиленням вітру.
Коли хмари пливуть низько —буде дощ і похолодніє.
Хмари висять низько — чекай вітру і снігу.
Пищить снігур зима забариться.
Якщо свійська птиця ховає голову під крило — буде холодно.
Кури і птахи часто і тривалий час ощипують себе — чекай сніжну й вітряну погоду.
Коти на піч лізуть грітися, знай: ніч буде з приморозками.
Потріскалася кора на ясенах — буде холодна весна.
Жовта верба продовжує ще рости, молоденьке віття відгонить - ознака теплої і довгої осені.
Якщо осінь багата на гриби зима буде тепла.
Наявність на небі хмар різного забарвлення — ознака близької негоди.
Якщо горобці пожвавилися й зацвіріньчали під час тривалої негоди, то можна чекати на хорошу погоду.
Червона вечірня зірка передвіщає вітер, світло-жовта — дощ.
Золотаво-мусянжевий колір сонця при сході й заході, а також світло-рожеві барви зорі віщують негоду і вітер.
Хороша погода утримається, якщо небо має чистий яскраво-блакитний колір.
Якщо навколо місяця утворюється червоне коло — треба чекати мокрого снігу з вітром.
Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене — тепла осінь. Буває і навпаки: листя опаде, а плоди аж до морозів тверді.
У дуба й осики найпізніший падолист; рано опало листя на липах зима буде люта.
Ранній сніг на ранню весну.
Якщо перший сніг, упав на мокру землю — залишиться, на суху — скоро зійде.
Рано замерзне — довго не розтане.
Ожеледиця починається з туману.
Від першого снігу до санного шляху — півтора місяця.
Якщо полум'я гуде в лежанці, то на вітряну погоду взимку, а весною — на одлигу.
Побачиш наприкінці осені побілілого зайця, то не забаришся побачити й «білих мух» — білі зайці без снігу довго не ходять.
Якщо в листопаді появляються комахи — зима буде теплою.
Якщо наприкінці осені чи на початку зими почуєте, як вранці тетеруки токують,— зима не за горами: за день-другий випаде сніг.
Качки або гуси все частіше почали перелітати з місця на місце — на холодну зиму.
Якщо на березі ставка сидять гуси і голови в пір'я поховали — на пониження температури.
Кури хвостами стріпують — на вітер.
Якщо кури ходять дотемна — наступного дня буде негода.
Кури сходяться докупи — на невеликі приморозки.
Перед дощем індички горбляться.
Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.
Яка погода в листопаді, така і в квітні.
Бурхливий листопад — на сувору зиму.
Після листопадових заморозків грудневий мороз.

Матеріал підготувала Ольга Ношин
© All Rights Reserved. Дети скоро!
При цитировании материалов сайта прямая ссылка обязательна. Полное использование материалов запрещено.
Телеканал Надія Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Яндекс.Метрика