Чому жовтень так називаються

У сучасному місяцеслові він посідає, як відомо, десяту позицію. Латинська назва, що нею користується чимало народів, фіксує його лише восьмим — «октобер». З цього приводу григоріанський календар не зовсім точний.

Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодяглися в найпривабливіший — жовтогарячий колір. Місяценазва «жовтень», як стверджують давні джерела, була відомою ще за Київської Русі.

Поруч з жовтнем уживалося й слово «паздерник». Воно походить од спільнослов'янського «паздер», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м'яли на терницях і голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом». До речі,наші сусіди білоруси офіційно йменують жовтень "кастрічніком», себто місяцем костриці.

На Україні побутували й регіональні місяценазви. Серед найвідоміших - «грязень» (від грузьких доріг, «хмурень» (надмірно похмурих днів) "листопадник" (період опадання листя) тощо.

Одначе найточнішою, як мені здається, можна вважати народну назву жовтня - «весльник». Той, хто добре обізнаний з традиційною вкраїнською обрядовістю, достеменно знає, що починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня вже дозволялося справляти весілля. Це був період, коли в селах масово шлюбували дітей. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий».

Прислів’я про жовтень

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.
Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.
У жовтні гріє ціп, а не піч.
Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.
Для роботящого Федота і в жовтні знайдеться робота.
У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродиться дідько.
У жовтні тільки руки зябнуть, а в листопаді й ноги дубіють.
Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході.
Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
Осінь каже: «Бери, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш!»
Весною дощ парить, а восени мочить.
Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.
У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете!

Народний прогностик на жовтень

1 жовтня (Ярини). Цей день ще називали «журавлиним літом». Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються зима раніше себе не покаже.

2 - 10 жовтня пасічники переносили в омшаники (погребки) вулики. При цьому спостерігали: якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом — зима буде суворою, а коли злегка, то теплою.

3 жовтня (Дениса). Північний вітер — на холод, південний — на тепло, західний — на мокречу, а східний — зимно, але сонячно.

4 жовтня (Кіндрата). Починали готуватися до зими. Про тих, хто легковажив, казали: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті». Різкий північно-східний вітер — на холодну зиму.

5 жовтня (Фотія). Якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

6 жовтня (Зачаття Івана Предтечі). Намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього дня бралися за рукодільництво — пряли, ткали, вишивали.

8 жовтня (Єфросинії). Цей день у народі ще називали «капустником», бо, за повір'ям, пошаткована капуста мала довго й добре зберігатися. Не треба в капусту й олії, як пошаткуєш на Фросинії. Коли на Єфросинії тепла погода, то ще тепло триватиме три тижні. Якщо цього дня випаде сніг, то зима встановиться на Михайла (21.11). Ранній сніг — на ранню й теплу весну; якщо він глибокий, то наступного року буде добрий врожай, якщо сухий — літо буде погоже.

9 жовтня (Івана Богослова). Завершували всі польові роботи. Хто не посіяв до Богослова — не варт доброго слова. Коли до Богослова проса буде з ложку, то буде і в ложку. На Богослова дощ зі снігом — у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло день буде дощовий і холодний.

14 жовтня (Покрова). З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27.11). Це була пора наймасовіших шлюбів. На Покрову в південних губерніях України закінчувався термін найманих робітників («строкачів») і зголошувався новий («зимовий»), котрий тривав до весняного Миколи. У Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари. Яка погода на Покрову, такою буде і зима. Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді і в грудні. Якщо до цього дня не опаде з вишень листя - на теплу зиму. Зранку вітер з півдня, а по обіді шз півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає. Якщо вітер з півдня низовий - зима буде теплою, з півночі горішній - холодною, шз заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

20 жовтня (Сергія Послушного). З цього дня вже чекали зими. Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

22 жовтня (Якова). Зима стає на ноги. Можна сподіватися і на сніжну крупу. Після Якова осінь вже заплакала. Після Якова тепла ніякого.

23 жовтня (Євлампія). Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

28 жовтня (Євфимії). Цей день ще називали «болотихою». Розкисли дороги-застрягли в Євфимки ноги. Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива.

30 жовтня (Осія). В цей день колесо з віссю прощається. Віз у засторонок поліз, а сани ще не зніс. Жовтень ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі.

31 жовтня (Луки). Крім осіннього, є і весняний (5.05). З цієї нагоди жартували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука — з'явилися хліб і мука». Вже починали перевозити сіно з далеких відстаней. До Луки не везуть сіна з луки. Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки.

Матеріал підготувала Ольга Ношин