Християнські історії для дітей. "ДАРИНКА І МИШКА"
Даринка дуже любила суботу, тому що, коли наставав цей день, вона з бабусею і дідусем йшла на богослужіння в церкву. Дівчинка уже добре вивчила дорогу туди: спочатку вони їхали тролейбусом, а потім йшли довгою липовою алеєю до молитовного будинку, який здалеку був схожий на ковчег. Та алея була незвичайною, кожної суботи вона була якоюсь іншою: навесні в її світло-зеленому листі весело щебетали птахи, влітку вона солодко пахла медом, а восени приємно шурхотіла під ногами опалим листям. Та яка б не була пора року, в суботу липова алея була особливо радісною і урочистою. Всі, хто йшов на богослужіння, проходили нею. Там зустрічалися друзі, всі радісно віталися, весело перемовлялися і розповідали один одному всілякі цікаві історії. А одного разу на тій алеї сталася одна ну просто дивовижна пригода.
<o:p></o:p>
Це було взимку. Липова алея тоді була вся занесена снігом, тільки посередині двірник прочистив вузеньку стежечку. Гілочки дерев покрилися інеєм, і вони виблискували на сонечку різними кольорами.<o:p></o:p>
– Погляньте, бабусю, як Ісус сьогодні прикрасив дерева! – вигукнула Даринка, показуючи липи. <o:p></o:p>
Сніжок поскрипував під ніжками, веселою мелодією супроводжуючи Даринку до церкви.<o:p></o:p>
На богослужінні, як завжди, було тепло, цікаво і весело. На перерві бабуся пригостила Даринку печивом (в бабусі завжди було щось смачненьку для улюбленої онучки). Але останнє печиво впало на підлогу і розкришилося. Даринка знала, що їжу, яка побувала на підлозі, уже їсти не можна, але ж і залишати на коврику сміття також не годиться. Поки дівчинка розмірковувала, як же вийти із цієї ситуації, дідусь зібрав крихти у серветку і поклав їх у бабусину сумочку, мовляв: «Пташечкам віддамо». Даринка, звичайно, давно б і забула про те печиво, якби не те, що сталося, коли вони поверталися додому.<o:p></o:p>
Даринка, дідусь і бабуся вже майже пройшли липову алею, коли раптом дівчинка вигукнула:<o:p></o:p>
– Бабусю, поглянь!<o:p></o:p>
Прямо серед доріжки сиділа маленька сіра мишка і гризла липову насінину. Бабуся, дідусь і Даринка завмерли на місці, боячись злякати її. Проте мишка зовсім їх не боялася, а навпаки, підбігла ближче, вилізла дідусеві на черевик і стала на задні лапки, ніби хотіла заглянути людям в очі і щось попросити. І тут Даринка згадала про печиво, яке ще в церкві випало в неї з рук і розкришилося. Бабуся дістала його з сумочки і витрусила крихти на доріжку. Мишка підбігла, взяла один шматочок в передні лапки і стала його так кумедно гризти зубами.<o:p></o:p>
– Сподобалося! – розцвіла у посмішці Даринка.<o:p></o:p>
Мишка ще трішки погризла той шматочок, а тоді схопила зубами інший і побігла у свою нірку, по дорозі озирнувшись, ніби щоб подякувати. А дідусь, бабуся і маленька Даринка так і стояли посеред алеї, ніби зачаровані з побаченого дива, поки їх не наздогнали друзі, які також поверталися із церкви додому. Вони і почули першими історію про ту сміливу мишку. А вже в тролейбусі дідусь розповів Даринці, що мишки взимку живуть у своїх нірках, і дуже рідко, тільки тоді, коли дуже голодні, вилазять з них. А ще дідусь сказав, що в Біблії написано, що Бог турбується про маленьких пташечок і посилає їм їжу. Ну, звичайно, Бог турбується і про маленьких тваринок, таких як та мишка, для якої Він приготував на суботній обід шматочок Даринчиного печива. А якщо Бог так турбується про маленьку мишку, то наскільки більше Його турбує життя маленької дівчинки Даринки, і твоє життя, любий читачу! <o:p></o:p>
Понравилась статья? Поделитесь:
Похожие статьи:
Християнські історії для дітей. "Маленький мурашка працівник"
Християнські історії для дітей. "Cнігова баба"
Християнські історії для дітей. "ВЕСЕЛІ КАНІКУЛИ"
Нет комментариев. Ваш будет первым!
