Основні принципи християнського виховання
Пропонуємо вам на конкретних біблійних прикладах виділити для себе сім основних принципів виховання. Кожен із цих принципів актуальний у всі часи і для дітей будь-якого віку.
1. Перший принцип – це безумовна любов.
У якому б віці не був наш малюк, він потребує любові і розуміння! Їх потребують як дорослі, так і малі! Господь, наш небесний Отець Сам показав нам приклад. Він є Любов і проявив Він її на хресті. Що може бути ціннішим? Таким чином Він показав, як цінує кожного з нас. Чи не виховує нас Його любов? Пригадайте скільки разів у Cвятому Писанні повторюється про любов Бога до людей. Більше того, Господь Сам не однократно нам повторює про це. Лише словосполучень "Бог Любить" я змогла налічити 30 разів. Це, мабуть рівно стільки, скільки необхідно чути цих слів людині щотижня – трохи більше, ніж 4 рази на день (це в середньому, один раз від кожного з членів сім'ї). І, як не дивно, на одне менше, я знайшла словосполучень "Люби Бога".
Висновок: окрім того, що любите своїх дітей, дайте їм це зрозуміти – говоріть, повторюйте щодня ці "чарівні слова", обіймайте, робіть знаки уваги… робіть це й по відношенню до інших членів сім'ї. Не бійтеся виявляти свої щирі почуття!
Психологи, навіть, порахували, що кожна людина потребує від 3 до 7 обіймів на день. Тож, це потрібно не лише діткам, але і нам самим! І, не думайте, що обіймати потрібно тільки дівчаток, а хлопчиків ніжністю можна розбалувати! Зовсім ні! Маленький хлопчик потребує більше ніжності і пестощів, аніж дівчинка, адже йому слід запастись такими почуттями на все доросле життя! Турбота в дитинстві виховує в майбутньому чоловікові мужність, стійкість і відвагу. Забагато любові не буває, але і не слід нав'язувати прояви тоді, коли їх не очікують. Надмірна опіка буває такою ж небезпечною, як і її недостатність. Прислуховуйтесь до потреб дитини, адже вона є особистістю із перших днів життя!
2. Другий принцип – особистий приклад вихователя і педагога.
Цього принципу теж, якнайперше, дотримується наш небесний Отець. Все, чого би Він не вимагав від Своїх дітей, Він головним чином, дотримується Сам. Так, відпочивши після творіння землі, Господь навчає нас святкувати сьомий день. Очікуючи від нас самопожертви, Він Сам іде на жертву за нас. У книзі Псалмів, 32 розділі віршах сказано:"бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний! Правду та суд Він кохає, і Господньої милості повна земля!"
Те, чого ми хочемо навчити власних дітей, ми повинні виконати самі.
"Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви". (1 послання Івана 2:14)
Як діти можуть пізнати Отця? Лише через батьків. Отримуючи батьківську любов, вони вчаться пізнавати любов Божу. У послуху батькам, вчаться коритися Отцеві небесному...
Зачитаю речення з творів Елени Уайт про те, як навчити дітей цінувати Біблію:
"Для того, щоб зацікавити своїх синів та дочок Словом Божим, необхідно зацікавитись ним самим батькам".
В Першому посланні ап. Петр.1:16 вкотре повторюється побажання Бога: Будьте святі, Я бо святий!
Всього фраза "Будьте святі" у Писанні вживається 8 разів. П'ять із них продовжуються фразою: "… бо святий Я ". Чи це – не найкраща причина для послуху? Наш небесний Отець у всьому показав нам приклад. Лише споглядаючи на Нього, ми можемо жити непорочним життям. Христос довів це, будучи випробуваним в усьому, окрім гріха.
3. Третій важливий принцип – спілкування "на рівних".
Бог ніколи не звертається до нас зверхньо, як до мало що розуміючих істот. Хоча Він, як ніхто інший має на це повне право. Він завжди готовий стати нам другом.
Але хто ми для Нього? Лише одне із Його численних творінь!
Він каже і нам: "Будьте як діти".
Батьки теж не повинні зверхньо ставитися до своїх дітей, нехтувати їхньою думкою та вибором. Навпаки, Господь стверджує: "Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!" Матв.18:3
Якщо ми не станемо як діти, ми можемо втратити не лише своїх дітей, але разом із ними і вічність, яку пропонує нам Господь.
Ці перші три принципи актуальні у всі часи і для будь-якого віку – як для ще ненародженого плоду, так і для, вже здавалось би, дорослих дітей.
Повторимо їх: це – особистий приклад і спілкування "на рівних".
Що значить "спілкування на рівних"?
Це – ні в якому разі не приниження, до якого належать зловживання тілесними покараннями, розмови "на підвищених тонах", нехтування особистими особливостями. Таке спілкування основане на любові і порозумінні, або, хоча б на спробі порозумітися.
4. Молитва за дітей і разом з дітьми.
Цей принцип здається очевидним. Моліться вголос за своїх дітей ще до їх народження.
Навіть, якщо діти підросли, не нехтуйте спільними молитвами та сімейними Богослужіннями. Моліться, коли тяжко, моліться і дякуйте за приємні ситуації з сімейного життя. Перед важливими і відповідальними моментами обіцяйте молитися одне за одного, і не бійтесь попросити: помолись за мою проблему.
Моліться перед виходом когось із членів сім'ї з дому. Коли відправляєте дитину до школи, а чоловіка чи жінку на роботу, пообіцяйте: я буду молитись за тебе. І здійсніть обіцянку.
Якщо виник конфлікт, добре його залагодити за допомогою молитви. Навіть якщо не хочеться молитись, якщо це важко зробити, все ж таки, зробіть це разом (можна просто кількома словами)! Після спільної молитви набагато легше знайти спільну мову!
5. Сімейні богослужіння з врахуванням вікових особливостей.
Якщо у вас діти дошкільного віку, не примушуйте їх вислуховувати прочитані вами розділ за розділом із Біблії. Це викличе у них лише відразу до Слова Божого, але аж ніяк не повагу, як вам здається. Такі сімейні богослужіння за участю дітей повинні тривати до 20 хвилин, не більше! І включати 5-хвилинну зміну діяльності. Наприклад: коротка молитва – від кожного члена сім'ї по кілька слів хвали прохання і подяки. Дуже важливо, щоб дитина теж могла висловитися! Перегляньте ілюстрацію до біблійної історії, яку будете розглядати. Потім – заспівайте декілька знайомих малюкові псалмів (можна із рухами). Коротко, своїми словами розкажіть дитині біблійну історію. Уявіть і подумайте, як би ви вчинили на місці тих героїв, хто із них сподобався найбільше і чого хоче Бог нас навчити з історії.
6. Допомога та підтримка
Важливий принцип виховання: "допоможи мені зробити це самостійно ".
Як можуть поєднуватися слова "допомога" і "самостійність" у одне речення? Давайте розберемось.
Як можна охарактеризувати, на вашу думку, самостійну людину? Звісно, це та, яка добре може виконати без сторонньої допомоги більшу частину необхідних для неї дій. Без допомоги… Нам часто хочеться виховати так своїх дітей, щоб вони були самостійними, а отже – незалежними і впевненими, такими, які в будь-який момент можуть самостійно навчитися будь-чому, багато що вміють і знають… Це просто чудове бажання! Але як цього досягти?
Давайте намалюємо нашу мету:
МЕТА: дитина, яка вміє ЩОСЬ (вдягатися, робити домашні завдання, прибирати в своїй кімнаті, тощо) ЯКОСЬ (якісно, легко і швидко, без сторонньої допомоги).
Навколо будь-якого шляху є дві сторони. Добре, якщо ми ідемо посередині: там менше небезпек і легше не звернути у невірний бік.
Дві сторони — це дві крайності, кожна з яких має свою небезпеку.
З однієї сторони — критика і постійний тотальний контроль, з іншого боку — відсутністьь підтримки і настанови.
Виникає питання: чи може дитина зробити щось сама "якісно, легко і швидко", якщо ніколи не бачила, як це робиться? Відповідь на це питання: Навряд чи!
Чи сіли б ви за трактор без навчання. сторонньої допомоги, і навіть бз інструкції? Для дитини будь-яка проста нова дія — те саме, що впоратися з трактором.
Чи допомагає нам Господь у будь-яких проблемах? Звісно так! Коли Він це робить? Тоді, коли ми Його попросимо. Якщо наш небесний Батько не нав'язує Своєї допомоги, хоча краще знає, що нам потрібно, наскільки більше і ми не повинні нав'язувати свою думку дітям. Але в той момент, коли ми попросимо, Він із задоволенням готовий прийти на допомогу.
Матв.7:9 "Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? 10 Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? 11 Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!"
У вас не виникало питання, чому Бог не втручається в наше життя без нашої волі? Мауть, нам би це не сподобалось.
Переможне "Я сам!" не повинне звучати засмучено: "я залишився сам, бо ви мене покинули", але у ньому не мають бути ноток гніву, бо дитина вимагає: "ну дозвольте, нарешті мені це зробити самому. Повірте у мене, я неодмінно зможу!". Слова "я сам" повинні звучати гордо і впевнено, що нарешті, із підтримкою батьків, з їхньою вірою у мої сили, я сам зробив перший крок, зав'язав шнурівки, або написав домашнє завдання"
Дитина повинна завжди відчувати що ви поруч. Вона потребує цього відчуття, вона має бути впевнена, що може завжди до вас звернутися і знайти підтримку, а не осудження!!!
Критика і осудження відбивають бажання довіритись, відкритись, вбиває віру у власні сили.
Хто ж знає, що дійсно потрібно моїй дитині – більше батьківської уваги і підтримки, чи самостійності?
Для цього потрібен останній пункт:
7. І останній, не менш важливий принцип: Проведення спільного часу.
Хто інший окрім вас повинен знати ваших дітей? Для цього треба проводити багато часу разом!
Господь, як небесний Отець знає нас досконало. Давид пише: "Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було..." Пс. 138:16
Як ми, люди, пізнаємо один одного? Звісно, через спілкування! Кого ви обираєте у співрозмовники для своїх дітей: себе, чи їх однолітків? Почніть якомога раніше спілкуватися із своєю дитиною, і вона теж обере вас у свої найкращі друзі! Навчіть її вам довірятись! Довіряйтесь і ви їй.
Нехай ваші діти бачать у вас образ небесного Батька і довіряють вам!
