Християнські історії для дітей. "ДІАНЧИН ДЕНЬ"
Хоч настав уже перший осінній день, проте на вулиці було ще по-літньому тепло і сонячно. Вулиці міста були заповнені веселими перехожими: святково одягненими школярами з яскравими букетами в руках і їх батьками. Усе, навіть перші жовті листочки на деревах, здавалося якимось особливо урочистим і веселим у цей день…
А Діанка дивилася на це все через вікно своєї кімнати і гірко плакала. Тому вона й плакала, що спостерігала за цим святом через вікно, а не була у самій гущі подій. Діанка поглянула на старанно випрасувану шкільну форму, що висіла біля неї, і витерла сльози, що накотилися на її обличчя; нестерпно нила зламана нога і тиснув незграбний гіпс. В її планах зовсім не таким уявлявся цей довгоочікуваний день. Вона мріяла, як поведе маленького Максимка за ручку у перший клас, як буде фотографувати його на лінійці, мріяла зустрітися з однокласниками, познайомитися з новенькими (якщо будуть), розповісти про християнський табір, в якому вперше побувала цього літа, Діанка навіть наготувала фотографії, щоб показати друзям. Вона ніяк не могла змиритися з тим, що вчорашнє катання на велосипеді, яке закінчилося переломом ноги, так жорстоко обірвало всі її мрії. Тепер все буде по-іншому. Звичайно мама скаже вчительці, що Діанка зламала ногу, ця новина відразу облетить клас, але наступного дня про це усі забудуть, клас знову здружиться без неї, а коли вона прийде в школу через місяць, то буде почувати себе там як новенька, і про літній табір буде вже якось не актуально розповідати. Крім того вона відстане від навчання, і їй доведеться наполегливо працювати, щоб наздогнати усе пропущене. Здавалося, що вже ніколи її життя не буде таким щасливим, як раніше.
Діанині думки ставали все сумнішими і сумнішими, вона вже майже вголос плакала над своїми розбитими надіями. Щоб хоч якось відволіктися, Діана стала згадувати літо, християнський табір, друзів, цікаві уроки. Одного дня їм розповіли, що Ісус також плакав, і Він може допомогти усім засмученим. І Діанка, чи не вперше в житті, звернулася до Ісуса, як до свого найщирішого, найближчого Друга, розповіла Йому про своє розчарування, свій сум і те, якою одинокою вона себе почуває зараз. І в ту мить вона відчула, що Ісус справді чує і глибоко співчуває їй. Сльози розчарування висохли, а в серці Діанки запанував мир…
Дівчинка аж здригнулася від несподіванки, коли почула шурхіт за дверима. Мама зайшла у квартиру і радісно проголосила:
– Діанко, до тебе гості.
Дівчинка не встигла ще й здогадатися, хто до неї міг би прийти, як в її кімнату почали заходити однокласники. Діанка від радості аж зхопилася з місця, забувши про незграбний гіпс на нозі. А тим часом її друзі все заходили і заходили. Неймовірно, але до неї прийшов увесь клас! Вони сідали на стільчиках, стільцях, на ліжку, тумбочках і просто на землю, і все одно дехто залишився стояти. О, такої кількості гостей ще ніколи не було в цьому домі. Однокласники збуджено перебивали один одного, весело розповідаючи про те, як пройшла лінійка і перший день у школі. А потім Діанка розповіла усім про християнський табір, в якому вона побувала влітку і показала фотографії. Діанку також познайомили з новеньким, він виявився досить приємним і веселим хлопчиком. Ще довго вони так весело розмовляли, а потім пили чай з печивом. На прощання друзі пообіцяли, що складуть графік, щоб кожного дня хтось приходив до Діанки і розповідав усе, що відбулося у школі і приносив домашнє завдання, щоб Діанка не відстала від навчання.
Коли гості розійшлися, Діанка стала на коліна, щоб подякувати своєму найкращому Другу – Ісусу, адже це Він сьогодні її невимовний смуток перемінив на таку велику радість. І так Він робить завжди.
Понравилась статья? Поделитесь:
Похожие статьи:
Християнські історії для дітей. "Cнігова баба"
Християнські історії для дітей
Християнські історії для дітей. "ВЕСЕЛІ КАНІКУЛИ"
Християнські історії для дітей. Запаслива мишка
Християнські історії для дітей. "Маленький мурашка працівник"
Нет комментариев. Ваш будет первым!