Наверх

Як розібратись у аналізі сечі

2 июля 2013 - Ольга Ношин

При нездужанні чи перших симптомах хвороби лікар призначає обов’язкові обстеження – загальний аналіз крові (ЗАК) та загальний аналіз сечі (ЗАС). Про аналіз крові ми вже говорили раніше. Зараз про аналіз сечі.

 
Більшість мам, з якими я спілкувалась, доволі непогано орієнтуються в показниках аналізу крові, а от аналіз сечі, для більшості, — справжня Terra incognita. Мало хто може назвати основні показники, а пояснити їх  — все одно що розгадати «код да Вінчі» :) 

Як правильно здати сечу на аналіз 

як розібратись у аналізі сечі
Напередодні не давайте дитині продукти які можуть змінити колір сечі (морква, буряк, цитрусові, чорниця). Вранці, після туалету статевих органів (звичайно, якщо малюк здатний зрозуміти, що під час нього пісяти не можна), у чистий сухий посуд збирають усю порцію ранкової сечі. Скляну посудину можна простерилізувати, але зараз у аптеці можна придбати спеціальну стерильну тару для збору сечі.
 
Якщо дитина встає дуже рано – сечу можна зберігати у холодильнику, але не більше 1,5 годин – після цього вона почне змінювати властивості і клітинний склад. При мінусовій температурі  солі сечі випадають в осад, що може бути розцінено як ознака ниркової патології, тому взимку потурбуйтесь про сталу температуру тари зі зразком сечі. У лабораторії на аналіз сечі затратять близько 1,5-2 год. Результат отримаєте наступного дня. 

Основні показники аналізу сечі 

Кількість сечі

допоможе визначити її питому вагу. Кожна дитина індивідуальна, а організм не комп’ютер, проте, є цифри на які можна орієнтуватись: зазвичай до 6 місяців об’єм одного сечовипускання становить 10-30 мл, а частота 20-25 разів на добу; протягом 6-12 міс. – 15-60 мл 15-16 разів/добу; 1-3 років — 50-90 мл 10-12 разів/добу; 3-6 років – 90-150 мл 6-10 разів/добу; 6-9 років – 150-200 мл 5-7 разів/добу; 10-12 років 200-250 мл 4-6 разів/добу.
 
Якщо ж вам не вдалось зібрати усю порцію ранкової сечі – не переживайте: достатня мінімальна порція для якісного аналізу  —  15 мл.

Питома вага сечі

залежить від віку: до 5 років норма становить 1010-1020; у 8 років 1008-1022; у підлітків 1011-1025. Знижена питома вага – ознака ниркової недостатності, нецукрового діабету, хронічного нефриту, поліурії, недоїдання. Підвищення питомої ваги говорить про підвищений вміст білка, клітин, глюкози, або втрату води, недостатнє споживання рідини. Оскільки питома вага напряму залежить від виду і режиму харчування – то розглядається лише вкупі з іншими показниками.

Колір сечі

не має самостійної діагностичної цінності, позаяк залежить від пігментів, а також харчових барвників та медикаментів, а також частоти і кількості сечовипускань. Тому враховується лише вкупі з іншими факторами. І все-таки, для загального розвитку -  у нормі сеча солом’яно-жовтого кольору. Безбарвна сеча при діабеті; буро-жовта при гепатиті, жовтяниці; червонувата (коли в сечі є кров) при гломерулонефриті, після травм; синювата при гнилісних процесах у кишківнику, сірувата або брудно-коричнева при великому вмісті гною (піурія). Не поспішайте переживати, адже колір сечі залежить і від харчування: помаранчева при зловживанні морквяним соком; червоно-фіолетова при переїданні буряка; зеленкувата при зловживанні ревенем. Ліки теж можуть змінити колір сечі: сульфаніламіди, саліцилати забарвлюють сечу у червоний колір; фурагін і деякі вітаміни – в насичено жовтий.

Прозорість сечі.

 У нормі сеча абсолютно прозора, каламутніє тільки через кілька годин. Сильно каламутна сеча свідчить про наявність у ній солей, клітин крові, жиру, бактерій та слизу. Пластівці у сечі попереджають про запалення нирок і сечовивідних шляхів.

Запах сечі

у нормі нерізкий і неспецифічний. Такі продукти як хрін, часник, спаржа – можуть надати сечі поганого запаху. «Винними» у зміні запаху сечі також визнані: амоксицилін, ампіцилін, ципрофлоксацин, вітаміни групи В. Запах аміаку у сечі з’являється при наявності інфекції у сечовому міхурі. Запах тухлого м’яса – при гнилісних процесах у сечі, яка містить кров, гній або білок; запах фруктів (гниючих яблук, ацетону) – при наявності в сечі кетонових тіл; запах фекалій – при інфікуванні кишковою паличкою. Крім того при деяких хворобах сеча може пахнути спітнілими ногами, мишами, кленовим сиропом, капустою, гниючою рибою, хмелем, водою з басейну.

Далі розглянемо хімічні властивості сечі

Реакція сечі (pH)

залежить від харчування. При змішаному харчуванні у нормі реакція сечі нейтральна або слабокисла 5,0 – 7,0 (в середньому 6,0). Через кілька годин в процесі розкладу pH зсувається у лужну сторону – більше 7,0. При овочевій дієті цей показник може сягати 8,0. Також лужна реакція сечі спостерігається при проносах, блювоті, хронічній інфекції сечовидільних шляхів. А при надлишку м’ясної їжі опускатись до 4,5. Крім того кисла реакція сечі спостерігається при гарячці, цукровому діабеті, туберкульозі нирок, нирковій недостатності.

Білок у сечі

у нормі відсутній, або наявні так звані «сліди» білка — 0,033 г/л, у ранковій порції сечі – 0,002 г/л. Наявність білка у сечі – ознака інфекційного захворювання. Підвищення рівня білка може свідчити про запальні процеси, як у нирках чи сечовидільних шляхах, так і у цілому організмі. Це також спостерігається при зловживанні білковою дієтою та при високій температурі тіла. 

Глюкоза у сечі

(цукор) не повинна перевищувати 0,2-0,3 г/л — знову так звані «сліди». Підвищення рівня глюкози в сечі спостерігається при цукровому діабеті, зловживанні солодощами. Також, коли глюкозу приймають, як лікувальний препарат. Якщо поряд із підвищенням вмісту глюкози знаходять і кетонові тіла – це свідчить про цукровий діабет.

Епітелій у сечі

– у нормі не має зустрічатись більше ніж 3-5 клітини у полі зору мікроскопа (деякі джерела подають – до 10 у полі зору). Збільшення кількості епітеліальних клітин свідчить про реальні або перенесені запальні захворювання сечостатевих органів. Вид епітелію вказує на місце запалення: плоский – уретра, піхва; циліндричний – із сечових канальців; перехідний – із сечового міхура і сечоводу, ниркових мисок.

Лейкоцити у сечі

(білі кров’яні тільця) мають зустрічатись не більше 5-7 для хлопчиків і не більше 7-10 для дівчаток у полі зору мікроскопа. Збільшення кількості лейкоцитів – ознака запальних процесів в сечовидільних шляхах. Коли кількість лейкоцитів сягає 60-100 у полі зору і більше – такий стан називають піурія. Він свідчить про гострі запальні процеси у сечостатевих органах.
 
Якщо кількість лейкоцитів становить 30-40 у полі зору, а бактерій не виявлено і сечовипускання не утруднене і не болюче – такий стан називають стерильною лейкоцитурією. Вона спостерігається при загострені хронічного пієлонефриту, пухлинах сечового міхура, після лікування антибіотиками та ін.

Еритроцити у сечі

(червоні кров’яні тільця) —  не повинні перевищувати 2-3  шт. у полі зору мікроскопа. Збільшення кількості еритроцитів у сечі (гематурія) – спостерігається при травмах і хронічних захворюваннях сечостатевих органів, при прийомі деяких лікарських препаратів.

Циліндри у сечі.

Гіалінові циліндри у нормі поодинокі. Їх збільшення у аналізі сечі свідчить про зміни у нирках. Про важкі ураження нирок свідчить поява зернистих, воскових, епітеліальних, еритроцитарних і лейкоцитарних циліндрів.

Слиз у сечі

у нормі не повинен знаходитись у сечі, хоча може допускатись невелика його кількість. Багато слизу у сечі – ознака запальних процесів

Солі у сечі

у нормі можуть бути у незначній кількості. Кількість солей збільшується при сечокам’яній хворобі, а також при вживанні яблук, винограду, цитрусових, помідорів, щавлю. Урати —  при гострих інфекційних захворюваннях, переїданні; фосфати – при вживанні великої кількості рослинної  їжі та зловживанні мінеральною водою; оксалати – при діабеті, подагрі, захворюванні нирок. Сечова кислота — при блюванні, проносах, лихоманках, нирковій недостатності. Насторожитись слід коли солі в сечі виявляються постійно.

Бактерії у сечі.

У нормі сеча – стерильна. Проходячи крізь сечовидільні шляхи, або при контакті з тарою – може спостерігатись невелика кількість бактерій 1-2 в полі зору. Велика кількість бактерій свідчить про інфікування сечовидільних шляхів.

Ацетон у сечі

знаходять при проносах, блювоті, цукровому діабеті.

Жовчні пігменти:

білірубін у нормі не виявляється. Підвищення рівня білірубіну у сечі спостерігають при ураженнях печінки і порушеннях відтоку жовчі. Уробіліноген знаходять у незначній кількості. Насторожити повинна його повна відсутність.

Кристали, дріжджові гриби і паразити

у сечі, в нормі, відсутні.
 
Усі показники загального аналізу сечі розглядаються у комплексі, і ні в якому разі не відірвано від зального контексту. Тільки сукупність усіх показників дає чітку картину стану дитини. Тому розшифровку аналізу довірте педіатру. Пам’ятайте, що самолікування
може бути небезпечним.
 
Нехай ваші малюки будуть здорові

 

Похожие статьи:

РодителямЯк розібратись у аналізі крові

Рейтинг: 0 Голосов: 0 59900 просмотров
Комментарии (1)
iрина # 10 апреля 2014 в 13:17 0
Дякую, дуже iнформативна стаття:)
© All Rights Reserved. Дети скоро!
При цитировании материалов сайта прямая ссылка обязательна. Полное использование материалов запрещено.
Телеканал Надія Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Яндекс.Метрика