Вже скоро зима!

Вже й почалися перші морози. Діти в очікуванні зими і зимових свят. Кожного ранку виглядаємо в вікно чи не випав сні. Я підготовку до свят вже розпочала. Шукаю віршики про зиму, щоб читати і розучувати з дітками.

На новорічних ранках діти завжди розповідають ті самі старі віршики. Вони звичайно гарні, але складається враження, що достатньо один раз ще в дитячому садочку вивчити вірш "Падав сніг на поріг" і на всі роки подарунки від Діда Мороза гарантовані.
Отже вірші:

Вранці біля хати (Л. Куліш-Зіньків)
Вранці біля хати
Малесенькі сліди –
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

Зайченятко вийшло з хати (Володимир Кленц)
Зайченятко вийшло з хати:
– Ну й морозива багато!
На дахах і на ялинах,
На горбочках і в долинах!
Усміхнулася зайчиха
І на те сказала тихо:
– Втіха, синку, для усіх –
Це ж бо випав перший сніг!

Бідний зайчик (Катерина Перелісна)
По дорозі зайчик скаче,
Сніг глибокий, зайчик плаче,
Змерз він дуже, і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити, де присісти?
Щось поїсти.
Треба швидше у лісочок,
Де стоїть старий пеньочок.
Сніг лапками розгрібати
І корінці там шукати.
Аби кори трохи згризти....
Ой, як хоче зайчик їсти!

Білий кіт (В.Бондаренко)
Котик вибіг за ворота,
А на вулиці – зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.

Кошенятко зранку милось (Р. Скачко)
Кошенятко зранку милось
Зирк – усе навколо біле!
Зрозуміло: це Сірко
Перекинув молоко.
Он сметана на паркані
І дерева у сметані.
Морщить носа котик Няв:
Хто ж Сірку допомагав?
Тут не витримали ми:
-Все це витівки зими!

Ведмедик (Світлана та Юрій Ходоси)
Спав ведмедик до весни
Біля стовбура сосни.
Наче ковдра, білий сніг
Укривав його барліг.

Як ведмедик лікувався (Ольга Пенюк)
Ой, рятуйте ! Я захрип !
Прилетів до лісу грип !
Мене треба лікувати :
Чай з малинкою давати,
Потім меду діжечку –
Тоді ляжу в ліжечко

Дід Мороз (К. Перелісна)
Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться
То загляне у садок,
То на вулицю.
- Де ж то дітоньки мої
Поховалися?
Та невже вони мене
Налякалися?
Я їм шкоди не зроблю
Ані трішечки,
Тільки носика вщиплю
Для потішечки.

Вже зима в дорозі (Олександр Богемський)
Спить під листям їжачок,
Під камінчиком – жучок,
Дідусь – під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі.

Зустріч (В. Паронова)
З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив.
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче,
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!