Аптечка річ корисна, має бути у кожній хаті. Але не завжди ми, мами, готові нагодувати свого малюка аптечними ліками. Тут варто згадати наших бабусь, які при перших ознаках захворювання використовували ліки «зеленої» аптеки: готували для нас смачні відвари, соки і морси. Це перше, що варто дати дитині при погіршенні її стану. Проте, не забувайте, що «зелена аптечка» не панацея, і рослинні препарати не замінять звичайні ліки. Не сперечайтесь з педіатром.
Ось невеличка вибірка лікарських рослин, які слід мати у себе вдома. Їх можна застосовувати при перших ознаках захворювання та для профілактики. В основному перелік препаратів я брала з сайту: http://fedoriv.com.ua/dovidnik/g.php#2, і також з власного досвіду :)
Чорниця
При сильному розладі шлунку; прекрасний засіб для підвищення гостроти зору і зниження ризику його порушення при діабеті. Холодний настій (3 ст. ложки сушених плодів заливають 200 мл холодної кип'яченої води, настоювати 10 год.) приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день.
Мелені пшеничні висівки
Корисні при закрепах і синдромі подразненої товстої кишки. Перед додаванням в їжу висівки залити окропом на 30 хвилин, після чого воду злити. Кашку, що вийшла, класти в будь-яку страву спочатку по 1 чайній ложці, через 7—10 днів — по 2 чайних ложки, ще через 7—10 днів — по 1—2 столових ложки 2— 3 рази на день.
Липовий цвіт (жарознижуючий засіб)
Внутрішньо — настій квіток липи (1:20) пити по 50 мл тричі на день після їди. Зовнішньо служить для компресів, примочок.
Малина
Протизапальний та жарознижуючий засіб. Внутрішньо — настій сушених плодів (2 ст. ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв.) пити по 100 мл двічі на день. Настій листя або квiтiв (20 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв.), приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день.
Ромашка лікарська
Знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє знеболюючу, заспокійливу дію. Застосовують для обробки гнійних ран i виразок, для примочок при кон’юнктивітах, дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців). Внутрішньо — настій суцвіть (4 ст. ложки суцвіть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст. ложки тричі на день після їди. Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання, полоскання (настій суцвіть 1:10).
Редька чорна
При коклюші та кашлі миють редьку, вирізають у ній середину i заповнюють до половини медом, настоюють у теплому місці 3 доби). Приймають по 1 ч ложці 4 рази на день.
Фенхель звичайний
При здутті живота, атонії кишківника, кишковій кольці, спастичних колітах, бронхітах, бронхіальній астмі, коклюші. Внутрiшньо — настій плодів (2 ст. ложки на 200 мл окропу, настоювати 5 год.) приймати по 2 ст. ложки тричі на день. Олія фенхелю — по 3 краплі дітям i по 10 крапель дорослим на цукор при кашлі.
Цибуля городня
Зовнішньо — сік цибулі закапують у вухо при болях.
Шавлія
Застосовують препарати шавлії при бронхітах, проносах. Внутрiшньо — настій шавлії (1 ст. ложка сировини на 400 мл окропу) приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день. Зовнiшньо — настій (2 ст. ложки сировини на 200 мл окропу) служить для примочок, полоскання при ангiнi, стоматитах, гiнгiвiтах, для обмивання трофічних виразок, гнійних ран, шкіри ураженої екземою.
Чебрець повзучий
Сироп iз трави чебрецю (2 ст. ложки трави залити окропом, настоювати 1 год., процідити, додати 300 г цукру або меду, прокип'ятити) вживати по 1 ч. ложці 4 рази на день при кашлі.
Буряк
Внутрiшньо — сік буряка, редьки та моркви (1:1:1) пити по 2 ст. ложки 4 рази на день при залiзодефiцитнiй анемії. Зовнiшньо — свіжий буряковий сік закапують по 2 краплі в кожну ніздрю при нежитю. Свіжо натертий буряк прикладають до ран для очищення від гною i швидшого загоєння.
Гарбуз
Насіння гарбуза проявляє гельмiнтогінну дію, його використовують як засіб проти стьожкових i круглих глистів. Внутрішньо — очищене сире насіння гарбуза з сіро-зеленою шкірочкою застосовують для дегельмiнтизацiї та профілактики стьожкових глистів i як сечогінний засіб (дорослим — 300 гр. насіння, дітям до 5 років — 75 гр. до 7 років — 100 гр. до 10 років — 150 гр. до 15 років — 200 г). Через 4 год. після вживання останньої порції приймають проносне, а через 30 хв. обов'язково ставлять клізму.
Каланхое
При лікуванні фурункулів, панариціїв, флегмон, абсцесів та інфікованих ран застосовують мазь каланхое в поєднанні з олією звіробою. Олія звіробою має бактеріостатичні властивості. У стоматології сік каланхое використовують у вигляді аплікацій або аерозольних інгаляцій при гінгівітах, пародонтозі, афтозних стоматитах. Сік каланхое ефективний при лікуванні тонзиліту, ангіни, гнійних запалень вуха, риніту тощо. Розведений з водою сік закапують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є потреба прочистити гайморові порожнини, при застудах.
Калина
Плоди калини (свiжi, протерті з цукром, сік) вживають при нервовому збудженні, кашлі, охриплості. Сік плодів калини — по 2 ст. ложки 4 рази на день.
Смородина чорна
Ягідний сік з медом рекомендується при гострих респіраторних захворюваннях, кашлі та захриплості. Сік, розведений водою 1:1, використовують для полоскання порожнини рота і горла при хронічних стоматитах, тонзилітах, ларингіті, фарингітах, що супроводжуються сухим кашлем і хрипким голосом. З листя заварюють чай.
Яблука
особливо печені, володіють протизапальною властивістю. Сирі або печені яблука, з’їдені натщесерце, діють як ніжний сечогінний засіб. Їх вживають при поганому травленні, запорах, хронічному холециститі, набряках.
Вишня
М'якоть і сік цієї ягоди є хорошими відхаркувальним засобом і застосовуються при запальних захворюваннях дихальних шляхів. Відвар плодоніжок (10 г на 1 склянку води) за рахунок потужної сечогінної дії добре допомагає при сечокислому діатезі (коли в аналізі сечі визначається велика кількість солей — уратів або оксалатів).
Грудний збір №2.
Чудовий засіб від кашлю. Інколи можна запарити слабкий чай з додаванням ромашки, шавлії, квіток липи, чебрецю — і пити з медом протягом дня при перших ознаках застуди
Термін придатності
Пам’ятайте: довго зберігати лікарські рослини і плоди не можна, це приводить до втрати їх цілющих властивостей і якостей, і тому їх запаси потрібно щорічно міняти; лікарські рослини рослини повинні зберігатися в банках з добре притертими пробками або в щільних полотняних мішечках. Виключення становлять лише пучки запашних трав (м'яти, любистку, лаванди й т.п.), які вивішуються на кухні або у вітальні, чи входять як складові частини до сухих букетів. Трави в цьому випадку несуть декоративну функцію, і тому їх зберігання й розміщення справа смаку.
Секрети приготування
• При готуванні настоїв і відварів з лікарських рослин, їх час від часу перемішують, за винятком рослинної сировини, що містить ефірні масла: м'яти, шавлії, анісу, евкаліпта й т.п. Настій нагрівається на водяній лазні 15 хвилин, відвари — півгодини. Якщо загальний обсяг рідини перевищує 1 л, то час збільшується відповідно до 25 і 40 хвилин.
• Настої охолоджуються 45 хвилин, відвари — 10 хвилин. Після охолодження й те й інше проціджують. Відвари із сировини що містить дубильні речовини проціджують негайно після нагрівання.
Спосіб готування, зазначений на більшості пачок з фасованими лікарськими рослинами, трохи спрощений, тому що в ньому не згадується про настоювання на водяній лазні. «Лазня» — це каструля з киплячою водою, де на яку-небудь прокладку ставиться бажано термостійка, закрита посудина з ліками, що підігрівається. Замість цього настій кип'ятять, але тоді з нього зникають летючі речовини й препарат якоюсь мірою стає менш ефективним.
Нехай ваш малюк буде здоровим.
Понравилась статья? Поделитесь:
Похожие статьи:
Ліс у кімнаті
Опіки - гарячі пригоди!
Олія: не все золото, що блищить
Яка олія корисніша?
Як розібратись у аналізі сечі
