Сашко і Петрик були друзями скільки вони себе пам’ятають. У невеликому місті, де вони жили, життя було спокійним, але нелегким. Багато людей втрачали роботу через економічну кризу, і сім’ї хлопців не були винятком. У Сашка була лише мама, яка працювала медсестрою в лікарні, а тато Петрика виїхав на заробітки за кордон. Попри це, хлопці завжди підтримували одне одного і намагалися допомагати своїм родинам.
Одного зимового вечора, коли хлопці поверталися додому після катання на санчатах, вони побачили незнайомця, який сидів на лавці в міському парку. Чоловік виглядав виснаженим і змерзлим. Він був одягнений у старий плащ, а біля нього лежав потертий рюкзак. Сашко й Петрик підійшли ближче.
— Ви в порядку? — запитав Петрик.
— Трішки змерз, — відповів чоловік. — Мене звати Василь. Я приїхав шукати роботу, але все пішло не так, як я планував. Грошей немає, і я не знаю, де переночувати.
Хлопці переглянулися. Їм стало шкода чоловіка, і вони згадали історію про Доброго Самарянина, яку нещодавно чули в церкві.
— Можливо, ми можемо допомогти? — запропонував Сашко.
Вони відвели Василя до свого будинку. Мама Сашка, дізнавшись про ситуацію, приготувала гарячий чай і кілька бутербродів. Василь розповів, що він приїхав із села у пошуках кращого життя, але його обдурили роботодавці. Він опинився без грошей і даху над головою.
— Не хвилюйтеся, ми щось придумаємо, — сказала мама Сашка.
Наступного дня хлопці разом із мамою Сашка почали діяти. Вони звернулися до місцевого центру допомоги бездомним, де Василю запропонували тимчасове житло. Сашко й Петрик також розповіли про Василя своїм однокласникам, і ті разом із батьками зібрали теплий одяг і їжу для нього.
Через кілька тижнів Василь знайшов роботу на будівництві. Перед тим, як виїхати з міста, він зайшов до Сашка й Петрика, щоб подякувати.
— Ви справжні друзі, як той Добрий Самарянин. Я ніколи не забуду вашої доброти, — сказав він, обіймаючи хлопців.
Приклади для наслідування
Ця історія нагадує, що навіть у сучасному світі ми можемо бути Добрими Самарянами. Ось кілька способів допомагати іншим:
- Будьте уважними до людей навколо. Іноді допомога може бути простою: запитати, чи все гаразд, або дати пораду.
- Діліться тим, що маєте. Теплий одяг, їжа чи навіть трохи часу можуть врятувати когось у складній ситуації.
- Об’єднуйте зусилля. Як Сашко й Петрик залучили друзів і дорослих до допомоги, так і ви можете організувати акцію підтримки для тих, хто цього потребує.
- Не судіть людей за обставинами. Василь опинився у біді не через свою провину. Доброта й співчуття завжди мають бути на першому місці.
Висновок
Ми всі можемо бути подібними до Доброго Самарянина, якщо не будемо байдужими до потреб інших. Маленькі вчинки мають силу змінювати життя. І як хлопці допомогли Василю знайти новий шлях, так і ми можемо стати джерелом надії для когось, хто цього потребує.
Понравилась статья? Поделитесь:
Похожие статьи:
Християнські історії для дітей. "Cнігова баба"
Християнські історії для дітей. "Маленький мурашка працівник"
Християнські історії для дітей. Лісові пригоди Марійки
Християнські історії для дітей. Запаслива мишка
Християнські історії для дітей