Каша, каша – радість наша!

3 марта 2022 - Ольга Ношин

Чесно кажучи не кожен із нас радіє чуючи слово «каша». У більшості це слово, підкріплене жахливими спогадами із дитинства, викликає відразу, відбиває апетит і провокує депресію.

Насправді це дуже сумно, бо каша, практично будь-яка, як основна частина раціону допомагає боротися з ожирінням, є джерелом необхідних вітамінів та мікроелементів.

Каша на сніданок є незамінним джерелом енергії, яка буде підтримувати організм протягом усього дня. Можливо для вас це прозвучить нереально, але повірте – воно неодмінно змінить ваше життя, — переосмисліть своє відношення до каші.

Заради вас самих, заради ваших дітей і їх здоров’я. Якщо кашу полюбите ви – її полюблять і ваші діти, — перевірено на досвіді багатодітної мами :)

Якщо ж ви із тих, хто любить кашу – то з вами все класно, молодці!

Трохи про мінуси…

Багато видів каш містять вуглеводи, які шлунково-кишковий тракт немовляти не може розщепити і засвоїти. Ячна, вівсяна і пшенична каші містять мало мікроелементів, зате у великій кількості там присутній гліадин. Цей мукополісахарид міститься в оболонці злаків і викликає некроз (омертвіння) ворсинок кишківника, тим самим порушуючи процеси всмоктування поживних речовин. З цієї причини мучне протипоказане дітям до року.

Ячмінь, пшениця, жито та овес багаті на клейковину (глютен). Він спричиняє мало вивчену на даний час алергічну реакцію, симптомами якої є нудота, головний біль, слабкість. Також глютен є пусковим механізмом у прояві генетичного захворювання целіакії. Чим раніше дитина отримує глютен у їжі, тим швидше проявляються симптоми захворювання. Глютену не містять гречка, просо, амарант, кукурудза, індійська рисова трава, рис, дикий рис, теф, сорго, кіноа, монтина.

Старші мами і бабусі пам’ятають як у радянському союзі педіатри безрезультатно боролися з рахітом. Сьогодні наука довела причину цієї безрезультатності – манна каша. Саме її рекомендували тоді в якості першого прикорму. Фітин, який у великій кількості міститься у манній каші, змінює середовище кишківника і перешкоджає всмоктуванню кальцію, вітаміну D і заліза. Як результат: рахіт, часті застуди, порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Не давайте її дітям до року. Після року, коли робота кишківника налагоджена і ферментативна система достатньо зріла – манку можна поступово включати в раціон. Проте, до трьох років її вживання слід обмежити.

Також слід зауважити, що каші бажано давати немовляті в якості другого прикорму, коли малюк познайомився на смак із овочами та фруктами.

… і трохи про плюси

Манна каша

Найкориснішою є каша виготовлена з твердих порід пшениці, на упаковці її позначають маркуванням «Т». Не дивлячись на те, що манна каша містить всього 2% клітковини, вона є чудовим корисним дієтичним продуктом для дорослого організму. Це єдина каша, яка всмоктується у нижньому відділі кишківника. Доки вона рухається кишками то очищає їх від слизу, виводить жир, знижує ризик виникнення раку товстої кишки. Завдяки м’якій обволікаючій дії її рекомендують вживати людям з хворобами шлунку, адже вона може заспокоювати болі спричинені гастритом, виразками і спазмами шлунку. Манна каша містить мало білка тому доречна у раціоні людей з хворими нирками.

Вона містить вітаміни групи В, нікотинову кислоту (вітамін РР), мінеральні речовини. Манка не відноситься до висококалорійних продуктів. Усі зайві калорії їй додають продукти з якими її готують. Каша зварена на воді без цукру, приправлена свіжими фруктами – принесе вашому організму лише користь. Вона не повинна бути вашою головною стравою, але один-двічі на тиждень каша стане неоціненним сніданком для вас і вашої родини.

Альтернативою манки може стати кус-кус або булгур. Кус-кус виготовляють із манної крупи. Булгур – це подрібнена пшенична крупа (щось на зразок крупи «Артек»). Кус-кус і булгур попередньо пропарюють, тому варити їх не треба. Достатньо залити окропом і витримати 10 хвилин. З них однаково смачними виходять і гарніри, і салати.

Горохова каша

Це корисний дієтичний продукт, має високу харчову цінність і калорійність. Горохову кашу використовують спортсмени для відновлення сил після важких фізичних навантажень, а також вегетаріанці як джерело білка і замінник м’яса. Горохова каша надзвичайно поживна. Запобігає закрепам, нетравленню, покращує апетит.

Перлова каша

Цю корисну кашу готують із подрібненої ячної крупи і називають ячною кашею. Вона містить білки, крохмаль, вітаміни групи В, вітамін А, Е, D, залізо, кальцій, мідь, йод, фосфор, цинк, марганець, кобальт і велику кількість лізину (одна із незамінних амінокислот – необхідна для росту, відновлення тканин організму, вироблення антитіл, гормонів, ферментів, альбумінів, має противірусну дію). Перлова каша має високу енергетичну цінність. Вона допомагає позбавитись організму від токсинів.

Пшоняна каша

Цю кашу готують із пшоняної крупи, яку отримують із зерен рослин роду Просо. Пшоняна каша багата на крохмаль, білок, амінокислоти і бідна на клітковину і цукри. Містить залізо, калій, фосфор, фтор, магній, марганець, мідь і селен. Найбагатша серед круп на вітамін А, а також вітаміни групи В (В1, В2, В6, В9) та вітамін РР (нікотинова кислота). За вмістом рослинних жирів поступається лише вівсянці. Вуглеводи проса сприяють очищенню організму від токсинів і шлаків. Каша корисна для нормалізації кровообігу, роботи серцево-судинної системи, печінки. Покращує стан шкіри, волосся, зміцнює кістки, нігті, зуби. Пшоняна каша бореться з депресією та безсонням, має ліпотропні властивості – речовини які входять до її складу не лише запобігають відкладанню жиру, а й виводять його з організму.

Рисова каша

Рисова каша надзвичайно малокалорійна. Містить фосфор, селен, марганець, залізо, цинк, калій, вітаміни Е, РР, В. Складні вуглеводи, які містить рисова каша відкладаються у м’язах і стають тривалим джерелом енергії для організму. Крім того рис найкращий адсорбент. Він вбирає усі шкідливі речовини, навіть ті, які надходять в організм з іншими продуктами. Усі ці корисні властивості притаманні коричневому рису.

Кукурудзяна каша

Відома як мамалига або полента. Каша багата на вітаміни РР, Е, К, D, групу В і аскорбінову кислоту. Містить кальцій, калій, фосфор, магній, залізо, мідь та нікель. Білок кукурудзи містить незамінні амінокислоти лізин і триптофан. Кукурудзяна каша сприяє виведенню радіонуклідів, токсинів, шлаків. Запобігає розвитку гнилісних процесів у кишківнику, зупиняє старіння організму. Кукурудза є джерелом ненасичених жирних кислот: ліноленова, лінолева і арахідонова, які регулюють рівень холестерину. Часте вживання кукурудзи попереджає розвиток діабету, м’язевої дистрофії. Особливо корисна вона для тих, хто займається спортом, адже допомагає нарощувати м’язи.

Толокняна каша

Готується із зерен вівса або ячменю, які попередньо пропарюють, висушують, обсмажують, очищають і товчуть. Товчені зерна мають кращий смак, більшу поживну цінність, оскільки містять усі фракції зерна. Толокняна каша багата ліпідом лецитином (необхідний для нормального функціонування мозкових клітин, сильний антиоксидант), який руйнується при нагріванні вище 45°С. Толокняну муку можна вживати без додаткової теплової обробки. Її просто замочують у воді.

Вівсяна каша

Вівсяні платівці багаті на бета-глюкан, який зменшує кількість холестерину в організмі. Містить вітаміни Е, РР, групу В, а також калій, магній, залізо, фосфор, цинк, натрій, селен, антиоксиданти. Вівсяна каша багата на ефірні олії. Вівсянка позбавляє від зайвої ваги, очищує організм, покращує стан шкіри, омолоджує клітини. Вона вкрай важлива для роботи нервової системи, запобігає випаданню волосся, завдяки вмісту селену. Овес містить фермент, який допомагає засвоєнню вуглеводів, а також тиреостатіни, які нормалізують діяльність щитовидної залози.

Зараз супермаркети пропонують великий вибір швидких вівсяних каш — мюслі. Але про їхню користь варто посперечатися. Велика кількість добавок, ароматизаторів, і іншого значно знижує цінність каші. Краще надати перевагу звичайним пластівцям, які потребують незначної термічної обробки.

Гречана каша

Остання у нашому списку, але перша серед злаків за цінністю. Високий вміст вітамінів групи В робить її незамінною у впливі на нервову систему, стан шкіри, волосся і нігтів. Містить залізо, кальцій, калій, йод, фосфор, кобальт, магній, вітаміни Р і РР, різні амінокислоти. Має низький вміст жирів і низькокалорійна. Гречка добре виводить токсини, які організм накопичує в мегаполісах, тому незамінна для тих, хто проживає в екологічно несприятливих районах. Гречана каша має настільки високу енергетичну цінність, що поснідавши нею в холодну пору, — ви зможете зберігати тепло протягом усього дня.

Як обирати і готувати

Зерна злаків складаються з ядра, зародка і оболонки. У процесі обробки її видаляють, але саме у ній міститься левова частка корисного. Те, що залишається від зерна містить лише клейковину і вуглеводи. Краще обирати каші з цільнозернової крупи.

Завжди перевіряйте термін придатності вказаний на упаковці. Прострочені крупи несмачні, можуть гірчити. Прострочена крупа уражується грибками. Термін їх придатності при правильних умовах зберігання різний від 4-ох до 20 місяців. Проте, удома цільнозернові крупи повинні зберігатися до 2-ох років, змелені на борошно – до 3-ох місяців. Візьміть у звичку позначати дати на банках з крупами, щоб не забути. Зберігати крупу слід у герметичних контейнерах у провітрюваному місці. Вологість її найгірший ворог.

Краще купувати фасовані крупи (зверніть увагу на цілісність упаковки). Каші, які продаються на вагу часто можуть бути уражені комахами, цвіллю. Такі крупи не можна вживати у їжу.

Перед приготуванням крупу обов’язково слід перебрати і промити під проточною водою, навіть якщо упаковка була без недоліків.

Готуючи каші пам’ятайте, що молоко, цукор, сухофрукти збільшують їх калорійність. Краще додавати свіжі фрукти. Крім того лактоза, яка міститься в молоці при нагріванні блокує амінокислоти, і вони не засвоюються. Варіть кашу на воді злегка підсоливши. Перед закінченням приготування, коли амінокислоти перейдуть у легкозасвоювану форму, – можна додати молоко і за бажанням цукор.

До каш обов’язково додавайте олію або масло, навіть якщо готуєте солодку кашу з фруктами. Адже тільки таким чином можна активізувати жиророзчинні вітаміни (А, Е, D). Без жирів вони просто не засвояться.

Хорошою звичкою є додавання висівок до круп. Висівки це подрібнена оболонка зерна, яка містить до 90% корисних речовин. Оболонка зерна складається з харчових волокон – клітковини. Сама по собі клітковина не має поживної цінності, але працює в кишківнику наче щітка: очищаючи слизову від шлаків і токсинів, а також покращує перистальтику кишківника. А придбати висівки зараз можна у кожному супермаркеті. Висівки бувають пшеничні, житні, ячмінні, рисові, гречані та інші. Столову ложку висівок залийте 100 мл окропу і дайте постояти 15 хв. Розмочені висівки можна додавати до каші.

Після того, як знімете кашу з вогню, обов’язково дайте їй постояти під щільно закритою кришкою. Смаку і користі додасться.

Візьміть собі за звичку снідати кашею. Необов’язково їсти кашу, як «кашу». Використовуйте крупи креативно. Готуйте запіканки, пудинги, оладки, кнелі, фрикадельки, печіть хліб і печиво, фаршируйте овочі… словом будьте винахідливими.

Пробуйте, експериментуйте і будьте здорові.