Глисти - непрохані гості

30 апреля 2012 - Ольга Ношин

Усі дітки полюбляють ходити в гості. А яка радість сяє в оченятах вашого малюка, коли ви повідомляєте йому, що до вас прийдуть гості! А буває так, що приходять гості, а залишаються — сусідами? Так буває в нашому організмі. Якщо «гості чемні» — забирають шкідливе, а віддають корисне, — їх називають сапрофітами. Таким гостям лише раді! Якщо ж «гість» непроханий, харчується з вашого столу, та ще й хоче шкоду заподіяти, то такого «гостя» ніхто не любить. Ім’я йому — паразит!

У цій статті все про глисти у дітей. Чим глисти можуть зашкодити організмові малюка? Які симптоми глистів? Як лікувати глисти у дітей?

Непроста ситуація

На думку фахівців, до 80 % дітей у віці 1,5 – 4 років хоча б раз страждали на гельмінтоз. Від глистів (гостриків та аскарид) потерпає п’ята частина дітей, які відвідують дитячі заклади. З-поміж усіх інфекційних захворювань паразитарні хвороби посідають друге місце після грипу та ГРВІ. За даними ВООЗ, у світі нараховується близько 2 млрд. 500 млн. осіб, які стали притулком для аскарид, та 1 млрд. — для анкілостом. (http://medvisnyk.org.ua)

В Україні проживають близько 30 видів глистів, із 250 які можуть «гостювати» у тілі людини. Найпоширеніші серед них гострики, аскариди та волосоголовці. Останнім часом у нас стало більше тих гельмінтозів, які раніше були рідкісним явищем. Ідеться про опісторхоз, ехінококоз, дирофіляріоз тощо. Зокрема, кількість випадків дирофіляріозу зросла у 52 рази! А переносять збудників дирофіляріозу звичайнісінькі комарі. Також почастішав токсокароз, збудником якого є собачі аскариди» (Газета МОЗ України «Ваше здоров’я» №19, 44).

Нелегальна прописка

Гельмінти можуть паразитувати в усіх тканинах і органах людини. Аскарида, карликовий ціп’як (довжина 5-8см), бичачий і свинячий ціп’яки, широкий стьожківець (1,5-10м), паразитують в нижній третині тонкого відділу кишківника, волосоголовець — у товстому відділі, опісторхоз полюбляє жовчні протоки печінки та протоки підшлункової залози, а от у тканинах паразитують ехінококи, дирофілярії, онхоцерки.

Небезпечні прибульці

Нерідко глистяні захворювання протікають без яскравих проявів. Проте, глисти виділяють отруйні речовини, які поступово завдають шкоди організму дитини. Потерпає організм й від механічного ушкодження органів і тканин у місцях паразитування гельмінтів. У випадку міграції личинок паразитів може порушуватися природний рух крові та лімфи, розвиватися непрохідність бронхів чи кишківника. Аскариди і волосоголовці можуть бути причиною алергічного висипу. Збудники трихоцефальозу, теніаринхозу різко знижують вміст соляної кислоти в шлунковому соці. Через це зменшуються його бактерицидні властивості, порушується травлення, розвивається схильність до отруєнь, які дуже схожі на харчові.

Будь-які глисти в дитячому організмі можуть спричинити порушення фізичного й розумового розвитку, затримку росту і статевого дозрівання. Вони можуть спровокувати розвиток анемії, порушення пам’яті, погіршення загального самопочуття та ін. Також варто пам’ятати, що глисти погіршують боротьбу організму з іншими захворюваннями.

Хробак і рак

За даними багатьох авторів, більше 40 видів паразитів можуть спровокувати виникнення раку. Ще на початку ХХ століття була встановлена роль шистосом у виникненні ракових пухлин печінки і сечового міхура людини. Є дані про розвиток раку печінки на тлі ехінококозу і пухлин ЦНС при токсоплазмозі. Для деяких гельмінтів розростання тканин господаря є обов'язковою умовою їх паразитування. Багато дослідників вбачають схожість біохімічних процесів, що відбуваються в ендопаразитів і в злоякісних пухлинах (Ворожбит О.Б., Грицко Р.Ю. Імунологічні особливості токсокарозу // імунологія та алергологія. – 2008. – № 3 (додаток). – С. 94–97).

SOS

Уважно перечитайте наступний абзац. Якщо ви останнім часом спостерігали у свого малюка комбінацію кількох схожих симптомів – час задуматися над візитом до лікаря.

Неспокій, дратівливість, запаморочення, головний біль, блідість обличчя, синюшність під очима, прискорення серцебиття, сухий або вологий кашель, порушення нічного сну (крики, стогін, метання, кошмарні видовища уві сні, часте пробудження, плач, безсоння), субфебрилітет (підвищення температури до 37ºС), висип на шкірі, нетривалі болі у шлунку, втрата маси тіла, втрата апетиту або приступи "вовчого" голоду, нудота, блювання, відчуття клубка у горлі, метеоризм, можуть спостерігатися буркотіння у животі, відрижка, гикавка, зригування, неприємний запах з рота, слинотеча вночі і скреготіння зубами, нестійкі випорожнення, схильність до закрепів, свербіж, почервоніння шкіри навколо ануса. У випорожненнях з'являється слиз, іноді кров. Ознаки послаблення імунітету: діти часто й тривало хворіють (застуди, ангіни, гайморити), рецидивуючі стоматити і гінгівіти або гнійні захворювання шкіри (вугрі), та слизових оболонок.

Що треба знати про діагностику гельмінтозів

Перше, що згадає людина, коли їй сказати про діагностику гельмінтозів, — це аналіз калу на яйця глистів (аналіз на ентеробіоз). Однак цей аналіз не завжди проводиться високоякісно. Значною мірою якість аналізу залежить від добросовісності лаборанта. До того ж перелік гельмінтозів далеко не закінчується на ентеробіозі!

Переважну більшість гельмінтів не можна виявити за аналізом випорожнень. Для цього потрібно робити значно складніші та інформативніші аналізи — серологічні дослідження крові на наявність антигенів до певного виду гельмінта. Діагноз "гельмінтоз" фахівці ставлять лише в разі виявлення в організмі людини самого паразита або його маркерів — ДНК, антигенів збудника або антитіл до паразитів. А їх можна виявити лише під час лабораторного дослідження крові, фекалій, мокротиння тощо. До того ж для остаточного підтвердження діагнозу будь-якого гельмінтозу рекомендують робити триразове дослідження через певний проміжок часу.

Обстеження слід робити в лабораторіях при державних лікувальних закладах. Комерційні медичні заклади, які спеціалізуються на нелабораторних методах діагностики гельмінтозів, на жаль, інколи встановлюють діагноз "з фінансових інтересів".

Лікування гельмінтозів

Лікують гельмінтози наполегливо терпеливо і… довго, інколи кількома курсами за рік. Особливо, якщо зараження відбулось кількома видами гельмінтів. Для лікування глистових хвороб існують специфічні медикаментозні препарати, які призначає лікар, та перевірені практикою народні засоби. Підбір ліків та схема лікування зумовлюється типом гельмінтозу, тяжкістю його перебігу. Також лікар призначить вітаміни, пребіотики, антиоксиданти. А також загальнозміцнюючу та десенсибілізуючу терапію.

Якщо є підозра на гельмінтоз, але не встановлено, які саме глисти, народна медицина пропонує універсальні глистогінні засоби. Рекомендується якомога більше їсти моркви, пити морквяного соку. Допомагає настій березових бруньок. Беруть 1 ч. л. бруньок, заливають склянкою води, кип'ятять на водяній бані протягом 30хв і настоюють 2 години. Приймають настій протягом тижня по 1/2 склянки двічі на день. Також рекомендується натщесерце пити по 200 г соку спілої дині. Тільки за умови, що диня вирощена без отрутохімікатів, бо тоді сік дині може зумовити сильне отруєння.

Насіння гарбуза проявляє гельмiнтогінну дію, його використовують як засіб проти стьожкових i круглих глистів. Внутрішньо — очищене сире насіння гарбуза з сіро-зеленою шкірочкою застосовують для дегельмiнтизацiї та профілактики стьожкових глистів (дорослим — 300 гр. насіння, дітям до 5 років — 75 гр. до 7 років — 100 гр. до 10 років — 150 гр. до 15 років — 200 г). Через 4 год. після вживання приймають проносне (дитині можна дати сливового соку), а через 30 хв. обов'язково ставлять клізму.

І не забувайте профілактичне лікування від гельмінтозу прийдеться пройти всім членам вашої родини — інакше не уникнути повторного зараження.

Як захистити себе від зараження?

Мило та вода — наші перші друзі. Захиститися від зараження яйцями чи личинками гельмінтів можна дотримуючись елементарних правил гігієни. Треба мити з милом руки перед кожним вживанням їжі, після відвідування туалету, після спілкування з тваринами, після садово-польових робіт, після гри на дитячому майданчику.
Чиста оселя. На кухні: ретельно мити посуд, а також ножі і дощечки (вони повинні бути окремі для овочів, риби, м’яса та хліба). Необхідно обов’язково обдавати окропом овочі та фрукти, які вживаються у сирому вигляді; достатньо термічно обробляти рибу та м’ясо. Важливо турбуватись про повноцінне харчування, що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, особливо вітамінами С, Д та А. В кімнатах: часте вологе прибирання і пам’ятайте: домашні тварини краще почуватимуть себе на подвір’ї — у квартирі їм не місце, особливо, якщо у вас маленькі дітки.
Система безпеки. Позитивне значення має і стимуляція загального імунітету. Вона знижує ймовірність зараження гельмінтами, перешкоджає міграції паразитів по організму та досягненню ними статевозрілої стадії, скорочує тривалість їхнього життя в організмі. Якщо імунна система дитини буде міцною, то яйце глиста не приживеться в її організмі. Ефективним є зміцнення імунітету за допомогою настоянок елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої, лимоннику китайського, споживання часнику, цибулі, хрону.
Профілактика. Раз на 6 міс. потрібно перевірятися на наявність гельмінтів, проходити під керівництвом лікаря профілактичні курси за допомогою протигельмінтного препарату широкого спектру дії.